Заява Євросоюзу у справі історика Юрія Дмитрієва

Євросоюз закликав російську владу терміново звільнити карельського історика, якого переслідують за надуманими звинуваченнями

 

Європейський Союз продовжує уважно стежити за розвитком ситуації щодо Юрія Дмитрієва, шанованого історика, відомого своїм безкомпромісним дослідженням і документуванням масових поховань жертв радянських репресій 1937-1938 рр., Голови Карельського відділення товариства "Меморіал" в Російській Федерації.

23 березня 2020 року Верховний суд Карелії продовжив термін тримання його під вартою до 25 червня 2020 року. 7 травня 2020 року прохання про звільнення Дмитрієва з ув'язнення в зв'язку зі спалахом короновірусу у вʼязниці була відхилена судом.

"Ми вже неодноразово висловлювали свою стурбованість … щодо його попереднього ув'язнення, що триває вже два роки в ході тривалого таємного судового розгляду за сумнівними звинуваченнями, які пов'язані з його роботою історика і правозахисника.

Ми неодноразово закликали до його звільнення і робимо це зараз, відзначаючи терміновість цієї вимоги, оскільки поганий стан здоров'я і вік роблять його схильним до додаткового ризику в ситуації пандемії COVID-19" - йдеться у заяві.

Ми закликаємо Російську Федерацію дотримуватися своїх зобов'язань перед ОБСЄ.

Окрім членів Євросоюзу до заяви приєднались Північна Македонія, Чорногорія, Албанія, Боснія і Герцеговина, Норвегія, Україна, Грузія і Канада.

З повним текстом заяви можна ознайомитись за лінком.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.