Мешканець Вінниччини колов свиней давньоруським списом

У Вінницькому обласному краєзнавчому музеї зберігається вістря списа Х-ХІІ століття, яке донедавна слугувало мешканцю одного з навколишніх сіл знаряддям для забою свиней.

Про дивний експонат йдеться у повідомленні на Facebook-сторінці музею, передає Vlasno.info.

 

"Що може об'єднувати зображення давньоруських воїнів та свинини? Відповідь: один із експонатів нашого музею. Дійсно дивний і дещо моторошний.

Предмет у 2019 р. передав до музею мешканець с. Грушківці Калинівського району. Це – вістря списа, яке було випадково знайдене жителями села. Такий тип озброєння характерний для кінця Х–ХІІ ст. Але на початку ХХІ ст. йому знову довелося випити крові.

Предмет зберігся у настільки чудовому стані, що до нього доварили стрижень з різьбою, зробили руків'я і почали використовувати як швайку для забою свиней", - йдеться у повідомленні.

У музеї зазначають, що поряд з с. Грушківці зберіглися залишки укріплень давньоруського часу. Давнє городище було відкрите в середині ХХ ст. доцентом Вінницького педінституту к. і. н. Павлом Хавлюком.

За даними досліджень, воно споруджене слов'янами у Х–ХІ ст. і використовувалось до періоду пізнього середньовіччя.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.

Дослідження демографічних втрат унаслідок Голодомору як злочин?

В історії України було немало трагічних подій, але саме Голодомор 1932—1933 рр. залишається предметом гарячих дискусій та обговорень. І стосується це не стільки сутнісної характеристики Голодомору як геноциду Українського народу, що вже визнано в Україні на законодавчому рівні, скільки полеміки стосовно кількості втрат унаслідок Голодомору і намагання окремих істориків та юристів нав’язати саме число втрат у 7—10, а тепер вже 10—12 мільйонів як незаперечну істину, що не підлягає обговоренню.

Митці і КҐБ: скелети у шафі художника Миколи Глущенка

Попри «білий» бекграунд та декаду богемного життя в Парижі, Художнику вдалося побудувати успішну кар’єру у Радянському Союзі. Його не репресували після повернення з-за кордону у тридцятих, як-то часто відбувалося з іншими поверненцями. Натомість Глущенка часто відправляли в закордонні відрядження, він вільно зустрічався з іноземцями, які приїжджали до країни Рад, супроводжував дипломатичні візити, спокійно надсилав листи за межі СРСР та отримував посилки з іноземними книгами.