Справа В’ятровича у ДБР – безперспективна – А. Дробович

«В'ятрович не схожий на кримінальника, який намагався заробити, тим більше на такій темі як Голодомор».

Про це очільник Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович відзначив в інтерв'ю Суспільному коментуючи відкриття ДБР кримінальної справи проти Володимира В'ятровича.

Антон Дробович
Антон Дробович

"Щодо конкретного кейсу з Володимиром В'ятровичем – це безперспективна справа, бо ми ж на запит ДБР теж надавали їм матеріали. Я подивився ці матеріали, адже щодо мого попередника порушують кримінальне провадження, і важливо розуміти, за що.

Я маю юридичну освіту, і мені здається, що там не було порушення. Конкретно ця справа, на мою думку, безперспективна, бо В'ятрович не схожий на кримінальника, який намагався заробити, тим більше на такій темі як Голодомор. Утім, я не слідчий і не збираюся чинити на слідство жодного впливу.

Держслужбовці – це люди, які постійно перебувають під впливом та пильним оком громадськості, і я закликаю громаду до контролю влади. Коли якісь громадяни вимагають слідства, слідчі органи мають на це реагувати" - говорить пан Дробович.

"Чи впливає це на мою мотивацію? Ну звісно. Йдеться про те, що колектив Інституту, фахівці, науковці, провели великий форум, присвячений важливій для суспільства темі.

І замість обговорювати нюанси дослідження Голодомору, аспектів популяризації цієї теми серед науковців, ми говоримо про те, що було на столі, хто що їв і так далі. Гаразд, це треба перевірити і переконатися, що там було все добре та прозоро, якщо у людей є сумніви.

Але дуже шкода, що ми говоримо про якусь червону рибу, замість того, щоб говорити про демографічні показники, міжнародне визнання, злочинність геноцидних практик.

Очевидно, що в подальшому я трохи більше подумаю, чи варто проводити подібні заходи, якщо може бути така відповідальність. Але якщо процедури дотримані й тендери закупівлі відбулися прозоро, я думаю, ДБР зробить свою роботу, і слідство покаже, що там все було гаразд" - резюмував очільник УІНП.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.