Справа В’ятровича у ДБР – безперспективна – А. Дробович

«В'ятрович не схожий на кримінальника, який намагався заробити, тим більше на такій темі як Голодомор».

Про це очільник Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович відзначив в інтерв'ю Суспільному коментуючи відкриття ДБР кримінальної справи проти Володимира В'ятровича.

Антон Дробович
Антон Дробович

"Щодо конкретного кейсу з Володимиром В'ятровичем – це безперспективна справа, бо ми ж на запит ДБР теж надавали їм матеріали. Я подивився ці матеріали, адже щодо мого попередника порушують кримінальне провадження, і важливо розуміти, за що.

Я маю юридичну освіту, і мені здається, що там не було порушення. Конкретно ця справа, на мою думку, безперспективна, бо В'ятрович не схожий на кримінальника, який намагався заробити, тим більше на такій темі як Голодомор. Утім, я не слідчий і не збираюся чинити на слідство жодного впливу.

Держслужбовці – це люди, які постійно перебувають під впливом та пильним оком громадськості, і я закликаю громаду до контролю влади. Коли якісь громадяни вимагають слідства, слідчі органи мають на це реагувати" - говорить пан Дробович.

"Чи впливає це на мою мотивацію? Ну звісно. Йдеться про те, що колектив Інституту, фахівці, науковці, провели великий форум, присвячений важливій для суспільства темі.

І замість обговорювати нюанси дослідження Голодомору, аспектів популяризації цієї теми серед науковців, ми говоримо про те, що було на столі, хто що їв і так далі. Гаразд, це треба перевірити і переконатися, що там було все добре та прозоро, якщо у людей є сумніви.

Але дуже шкода, що ми говоримо про якусь червону рибу, замість того, щоб говорити про демографічні показники, міжнародне визнання, злочинність геноцидних практик.

Очевидно, що в подальшому я трохи більше подумаю, чи варто проводити подібні заходи, якщо може бути така відповідальність. Але якщо процедури дотримані й тендери закупівлі відбулися прозоро, я думаю, ДБР зробить свою роботу, і слідство покаже, що там все було гаразд" - резюмував очільник УІНП.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.