Справа В’ятровича у ДБР – безперспективна – А. Дробович

«В'ятрович не схожий на кримінальника, який намагався заробити, тим більше на такій темі як Голодомор».

Про це очільник Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович відзначив в інтерв'ю Суспільному коментуючи відкриття ДБР кримінальної справи проти Володимира В'ятровича.

Антон Дробович
Антон Дробович

"Щодо конкретного кейсу з Володимиром В'ятровичем – це безперспективна справа, бо ми ж на запит ДБР теж надавали їм матеріали. Я подивився ці матеріали, адже щодо мого попередника порушують кримінальне провадження, і важливо розуміти, за що.

Я маю юридичну освіту, і мені здається, що там не було порушення. Конкретно ця справа, на мою думку, безперспективна, бо В'ятрович не схожий на кримінальника, який намагався заробити, тим більше на такій темі як Голодомор. Утім, я не слідчий і не збираюся чинити на слідство жодного впливу.

Держслужбовці – це люди, які постійно перебувають під впливом та пильним оком громадськості, і я закликаю громаду до контролю влади. Коли якісь громадяни вимагають слідства, слідчі органи мають на це реагувати" - говорить пан Дробович.

"Чи впливає це на мою мотивацію? Ну звісно. Йдеться про те, що колектив Інституту, фахівці, науковці, провели великий форум, присвячений важливій для суспільства темі.

І замість обговорювати нюанси дослідження Голодомору, аспектів популяризації цієї теми серед науковців, ми говоримо про те, що було на столі, хто що їв і так далі. Гаразд, це треба перевірити і переконатися, що там було все добре та прозоро, якщо у людей є сумніви.

Але дуже шкода, що ми говоримо про якусь червону рибу, замість того, щоб говорити про демографічні показники, міжнародне визнання, злочинність геноцидних практик.

Очевидно, що в подальшому я трохи більше подумаю, чи варто проводити подібні заходи, якщо може бути така відповідальність. Але якщо процедури дотримані й тендери закупівлі відбулися прозоро, я думаю, ДБР зробить свою роботу, і слідство покаже, що там все було гаразд" - резюмував очільник УІНП.

"Сарана з Росії" і розстріли. Як оббирали київських "олігархів"

Як і сьогодні, пересічні люди 100 років тому вірили у ледь не чарівну силу керівних посад в країні. Промовистим прикладом, який яскраво характеризує віру у силу ухвалених постанов, стала ситуація з бензином. Коли навесні 1919-го виникла катастрофічна його нестача, то Раднарком УСРР спробував радикально і назавжди вирішити проблему палива для транспорту: "Раднаргоспу України запропонувати знайти горючий матеріал, який може замінити бензин, бензол і т. ін."

Понівечені долі: репресії проти рятівників євреїв у СРСР

Одні з найбільш шанованих та визнаних у світі українців – Праведники народів Світу. На жаль, щодо деяких з них радянська влада проводила політику репресій. Про трагічні долі Праведників у СРСР.

Розстріляний «Кармелюк». Історія Степана Шагайди

«Батько сполотнів, побілів мов стіна. Поки робили обшук, перетрушуючи одяг, білизну, книги, мої іграшки, батькові й мамі не дозволяли розмовляти. І лише коли дозволили на виході попрощатися, мама запитала у батька: «Стьопо, скажи чесно, ти в чому-небудь винен?» «Присягаюся найдорожчим для мене – життям мого сина, що я ні в чому не винен!» – відповів він із сльозами в голосі».

Розстріляний у 38-му, «помер» від інфаркту у 43-му

Якщо у Вашій сім’ї, родині є свідоцтво про смерть, датоване 1950-ми роками, у якому зазначено, що Ваш репресований родич помер в 1943 році від інфаркту міокарда, то тут все ВИГАДАНО – і дата, і причина. Справжнім залишається лише сам факт смерті. Так радянська влада намагалася приховати свою участь у знищенні мільйонів людей без будь-якого слідства.