Справа В’ятровича у ДБР – безперспективна – А. Дробович

«В'ятрович не схожий на кримінальника, який намагався заробити, тим більше на такій темі як Голодомор».

Про це очільник Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович відзначив в інтерв'ю Суспільному коментуючи відкриття ДБР кримінальної справи проти Володимира В'ятровича.

Антон Дробович
Антон Дробович

"Щодо конкретного кейсу з Володимиром В'ятровичем – це безперспективна справа, бо ми ж на запит ДБР теж надавали їм матеріали. Я подивився ці матеріали, адже щодо мого попередника порушують кримінальне провадження, і важливо розуміти, за що.

Я маю юридичну освіту, і мені здається, що там не було порушення. Конкретно ця справа, на мою думку, безперспективна, бо В'ятрович не схожий на кримінальника, який намагався заробити, тим більше на такій темі як Голодомор. Утім, я не слідчий і не збираюся чинити на слідство жодного впливу.

Держслужбовці – це люди, які постійно перебувають під впливом та пильним оком громадськості, і я закликаю громаду до контролю влади. Коли якісь громадяни вимагають слідства, слідчі органи мають на це реагувати" - говорить пан Дробович.

"Чи впливає це на мою мотивацію? Ну звісно. Йдеться про те, що колектив Інституту, фахівці, науковці, провели великий форум, присвячений важливій для суспільства темі.

І замість обговорювати нюанси дослідження Голодомору, аспектів популяризації цієї теми серед науковців, ми говоримо про те, що було на столі, хто що їв і так далі. Гаразд, це треба перевірити і переконатися, що там було все добре та прозоро, якщо у людей є сумніви.

Але дуже шкода, що ми говоримо про якусь червону рибу, замість того, щоб говорити про демографічні показники, міжнародне визнання, злочинність геноцидних практик.

Очевидно, що в подальшому я трохи більше подумаю, чи варто проводити подібні заходи, якщо може бути така відповідальність. Але якщо процедури дотримані й тендери закупівлі відбулися прозоро, я думаю, ДБР зробить свою роботу, і слідство покаже, що там все було гаразд" - резюмував очільник УІНП.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.