Кулеба пропонує спорудити у Берліні монумент загиблим у Другій світовій українцям

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба під час телефонної розмови з Федеральним міністром закордонних справ Німеччини Гайко Маасом запропонував спорудити у Берліні монумент загиблим у Другій світовій війні українцям.

Про це інформує пресслужба відомства.

Дмитро Кулеба
Дмитро Кулеба

"У контексті 75-ї річниці завершення Другої світової війни у Європі, яку невдовзі відзначатиме світ, Дмитро Кулеба порушив питання спорудження у Берліні монументу українцям, загиблим у Другій світовій війні. За його словами, такий монумент був би гідним вшануванням їхньої пам'яті", - йдеться у повідомленні.

Зазначається, що під час розмови глави МЗС України та ФРН висловили задоволення фактом відновлення консультацій Нормандського формату на рівні міністрів закордонних справ.

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище