Укрпошта випускає поштову марку до 75-ї річниці перемоги над нацизмом. ФОТО

8 травня Укрпошта вводить в обіг поштову марку «Пам`ятаємо. 1/9/1939 – 2/9/1945» у рамках відзначення 75-ї річниці перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.

Про йе йдеться у повідомленні Укрпошти.

 

Традиційно, знакові для України події Укрпошта відзначає випуском тематичних художніх поштових марок. Цього року до Дня пам'яті та примирення компанія вирішила вшанувати пам`ять та подвиги ветеранів випуском поштової марки та конверту "Пам`ятаємо. 1/9/1939 – 2/9/1945", а листівки запропонувала підписати українцям у рамках Всеукраїнської благодійної акції "Подякуй ветерану на відстані".

З 30 квітня і до 9 травня на сайті компанії можна написати побажання та слова подяки ветеранам, а Укрпошта безкоштовно роздрукує та доставить листівку у руки одному з 12 тис. ветеранів. Також на сайті можна оплатити набір продуктів та передплатити періодику для ветеранів.

Поштова марка "Пам`ятаємо. 1/9/1939 – 2/9/1945" випущена тиражем у 130 000 примірників. Номінальна вартість марки – 9 грн, конверту "Перший день" – 4,00 грн.

Дизайн поштового випуску, який розробляв відомий український художник-графік Володимир Таран, містить "мак" - символ пам'яті полеглих (автор – Сергій Мішакін) та важливі для українців історичні дати:

Читайте також: Маки пам'яті. Як народжувалася традиція

-         1 вересня 1939 року з бомбардування німецькою військовою авіацією Львова та інших міст розпочалась війна для України. За роки війни у складі військ Південно-Західного фронту українці становили до 50 % бійців. Загальна кількість осіб, мобілізованих за роки війни з України до радянських Збройних сил перевищує 6 мільйонів бійців. Кожний другий з них загинув, а кожний другий з тих, хто залишився живим, отримав інвалідність.

-         8 травня 1945 року набув чинності Акт про капітуляцію Німеччини. Проте для наших земляків воєнні дії продовжувалися щонайменше до 2 вересня 1945 року, коли на борту американського лінкора "Міссурі" було підписано Акт капітуляції Японії який підписав українець з Уманщини генерал-лейтенант Кузьма Дерев'янко.

 

8-го травня, у День пам'яті та примирення, на київському головпоштамті (вул. Хрещатик, 22) відбудеться спецпогашення марки "Пам`ятаємо. 1/9/1939 – 2/9/1945" спеціальним поштовим штемпелем "Перший день".

Чи здійснювала ОУН замах на Йозефа Геббельса?

У 2006 році в Україні вийшов доволі непогано зроблений десятисерійний документальний серіал Ігоря Кобріна «Собор на крові» про історію українського націоналістичного руху 1920-1940-х років. З нього можна отримати чимало цікавої інформації. Але навряд чи щось може зрівнятися за цікавістю з сенсаційною знахідкою творців серіалу: у червні 1934 році, здійснюючи вдалий атентат на міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Пєрацького, Організація українських націоналістів насправді мала на меті вбити... Йозефа Геббельса, який саме перебував 13-15 червня у Польщі з візитом!

Вбивства в Бабицях: авантюра з трагічним фіналом

Ввечері 2 липня 1951 року в школі чехословацького містечка Бабиці, де саме проходили партійні збори, пролунали постріли. Невелика група підпільців застрелила трьох функціонерів комуністичної партії. Постріли в школі стали кульмінацією історії, котра тягнулась декілька місяців і стала приводом для масового терору комуністичної партії проти місцевого населення.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка

"У Москві все ретельніше готуються до війни": листи до шведської королеви Христини

Одним з найцікавіших періодів в історії України є, безумовно, 1649-1659 роки. Період Визвольної революції і війн з Річчю Посполитою та Московським царством. Діяльність гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Основні матеріали з історії цієї Доби зберігаються за кордоном, тому що Чигирин, Батурин і Глухів - козацькі столиці палали у вогні. Було б логічним шукати важливі документи у польських архівах.
Але там їх знайти неможливо, тому що шведська армія вивезла майже весь архів, давні видання і колекції до Швеції під час польсько-шведської війни у 1650-х роках - так званого "Потопу". Навіть оригінальні документи короля Владислава ІV досі зберігаються у Швеції