НБУ випустив пам'ятну монету "75 років перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років". ФОТО

Монета вводиться в обіг з 05 травня 2020 року.

Про це йдеться на сайті Нацбанку.

 

Монета присвячена увічненню пам'яті та перемозі у Другій світовій війні – найкривавішій в історії людства, що тривала шість років.

Воєнні дії відбувалися на території 40 держав і завдали людству надзвичайних страждань. Значний внесок у перемогу над нацизмом зробила Україна, територія якої із червня 1941-го до жовтня 1944 року була центральною ділянкою всього європейського плацдарму воєнних дій.

Під час Другої світової війни Україна зазнала величезних людських (приблизно 9–10 млн осіб) та матеріальних втрат.

На аверсі монети розміщено: угорі на дзеркальному тлі – малий Державний Герб України, під яким напис – 75 РОКІВ/ ПЕРЕМОГИ/ НАД/НАЦИЗМОМ/ У ДРУГІЙ/ СВІТОВІЙ/ ВІЙНІ; ліворуч на матовому тлі написи: 2020/ УКРАЇНА/ 5 ГРИВЕНЬ (напис ГРИВЕНЬ – вертикальний); унизу на дзеркальному тлі – декоративне зображення голуба, який тримає оливкову гілочку – символ свободи, миру, перемоги.

Праворуч унизу розміщено логотип Банкнотно-монетного двору Національного банку України).

 

На реверсі монети зображено стилізовану композицію: вертикальний колючий дріт, що ділить площину монети умовно на військову (ліворуч) із потрісканими, рваними краями (котрі символізують напругу, тривогу, біль), на тлі якої напис – 1939, і мирну, де колючий дріт проростає листям (що символізує відродження і продовження життя), на тлі якої напис – 1945.

 

Художник: Фандікова Наталія

Скульптор: Іваненко Святослав , Атаманчук Володимир

Роздрібна ціна, грн: 40

«Прийшов час збирати каміння…»: Про репатріацію нашої церковної старовини

Радянська влада вивезла з України безліч дорогоцінних артефактів, церковних цінностей. Напевно, немає жодного храму, який не був пограбований тодішньою владою. Коштовності частково продали за кордон. Та чимало збереглося у російських музеях. Це був відвертий грабунок. Від часу проголошення незалежності українська влада і українське суспільство мали б системно опікуватися поверненням нашої національної історико-культурної спадщини. Але чи ми, українці, – як суспільство і держава – готові до копіткої наполегливої праці з репатріації вкраденого спадку?

Українці в Єгипті

Весною 1920 року до Єгипту прибуло біля 4500 біженців з колишньої російської імперії. Три чверті з-поміж них були українцями або «малоросами» українського походження. Усіх поселено у пустельний наметовий табір в Тель-ель-Кебірі (залізнична станція між Каїром і Суецьким каналом)

Гомельська офіцерська сотня: союзник чи ворог української держави?

1 березня 1918 року Гомель зайняли німецькі війська відповідно до Берестейського договору, а через кілька днів він був переданий разом з повітом до Української Народної Республіки. За тиждень до вступу німців Гомельський революційний комітет та Поліський комітет РКП(б) терміново евакуювались на схід.

Бандера і спорт: вболівав за «Мюнхен-1860», грав у баскетбол, обожнював лижі

Про життя Степана Бандери відомо чимало – що про український період і діяльність тут, що про польське та німецьке ув’язнення та життя в еміграції. Одна з частин біографії провідника, яка не має належного дослідження й бодай однієї цільної статті, – зацікавлення Бандерою спортом. Більшість історій вже обросла легендами та міфами. Що не дивно, коли мова йде про таку постать.