Вихід з карантину: депутати звернулися до Шмигаля з пропозиціями для музеїв і бібліотек

Народні депутати звернулися до Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля зі своїми міркуваннями і пропозиціями щодо механізму виведення з карантину музейних закладів.

Про це повідомила заступниця голови фракції "Слуга народу" Євгенія Кравчук у Facebook, передає Укрінформ.

 

"Ми з колегами звернулися до Прем'єр-міністра зі своїми міркуваннями, а також з пропозиціями щодо механізму виведення з карантину музейних закладів від Українського комітету Міжнародної ради музеїв та директорів провідних українських музеїв. Повернемо наші музеї та бібліотеки до життя", - зазначила Кравчук.

Народний депутат нагадала, що нещодавно уряд анонсував відкриття музеїв та бібліотек вже з 11 травня.

"Ми з колегами підтримуємо цю ініціативу, але й наголошуємо на тому, що умовою відкриття музейних установ після карантину має стати наявність чіткого алгоритму.

Необхідно взяти до уваги особливості функціонування музею чи бібліотеки, створити сприятливі умови для його відкриття та безпечного відвідування", - написала Кравчук.

За словами політика, досягти цього можна лише за наявності конструктивної взаємодії закладів культури з органами державної та місцевої влади у кожному окремому випадку, щоб разом ухвалити рішення про доцільність або недоцільність відкриття закладу.

"Відсутність конкретного плану поетапного виходу з карантину та прописаних механізмів його забезпечення, зокрема, фінансового, призведе до імітації виконання вимог, а цього ми не можемо собі дозволити в умовах пандемії", - підкреслює Кравчук.

Вона додала, що варто подбати про музейних доглядачів, прибиральників, працівників гардеробу.

"Найчастіше – це люди віком 60+, які сьогодні перебувають на самоізоляції, адже музеї не належать до переліку об'єктів критичної інфраструктури. Таким чином, на працівників музеїв не поширюється відповідне виключення, яке дозволяє працювати людям з віком понад 60 років", - зауважує Кравчук.

Крім того, як зазначає депутат, персонал закладів культури потребує належного фінансового забезпечення щоденної дезінфекції та засобів індивідуального захисту. Так само важко уявити, як можуть запрацювати музеї, особливо у великих містах, без відновлення роботи громадського транспорту.

Як повідомлялося, уряд з 12 березня запровадив в Україні карантин з метою протидії поширенню коронавірусної інфекції COVID-19. Зокрема, було закрито заклади торгівлі, крім продуктових магазинів, аптек, автозаправок і банків.

Зупинено роботу метрополітенів у Києві, Харкові та Дніпрі, рух наземного транспорту в містах, припинено міжміське й міжобласне автомобільне, залізничне та авіасполучення.

Наразі карантин в Україні продовжено до 22 травня, але з 11 травня передбачені послаблення карантинних обмежень.

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.