Вихід з карантину: депутати звернулися до Шмигаля з пропозиціями для музеїв і бібліотек

Народні депутати звернулися до Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля зі своїми міркуваннями і пропозиціями щодо механізму виведення з карантину музейних закладів.

Про це повідомила заступниця голови фракції "Слуга народу" Євгенія Кравчук у Facebook, передає Укрінформ.

 

"Ми з колегами звернулися до Прем'єр-міністра зі своїми міркуваннями, а також з пропозиціями щодо механізму виведення з карантину музейних закладів від Українського комітету Міжнародної ради музеїв та директорів провідних українських музеїв. Повернемо наші музеї та бібліотеки до життя", - зазначила Кравчук.

Народний депутат нагадала, що нещодавно уряд анонсував відкриття музеїв та бібліотек вже з 11 травня.

"Ми з колегами підтримуємо цю ініціативу, але й наголошуємо на тому, що умовою відкриття музейних установ після карантину має стати наявність чіткого алгоритму.

Необхідно взяти до уваги особливості функціонування музею чи бібліотеки, створити сприятливі умови для його відкриття та безпечного відвідування", - написала Кравчук.

За словами політика, досягти цього можна лише за наявності конструктивної взаємодії закладів культури з органами державної та місцевої влади у кожному окремому випадку, щоб разом ухвалити рішення про доцільність або недоцільність відкриття закладу.

"Відсутність конкретного плану поетапного виходу з карантину та прописаних механізмів його забезпечення, зокрема, фінансового, призведе до імітації виконання вимог, а цього ми не можемо собі дозволити в умовах пандемії", - підкреслює Кравчук.

Вона додала, що варто подбати про музейних доглядачів, прибиральників, працівників гардеробу.

"Найчастіше – це люди віком 60+, які сьогодні перебувають на самоізоляції, адже музеї не належать до переліку об'єктів критичної інфраструктури. Таким чином, на працівників музеїв не поширюється відповідне виключення, яке дозволяє працювати людям з віком понад 60 років", - зауважує Кравчук.

Крім того, як зазначає депутат, персонал закладів культури потребує належного фінансового забезпечення щоденної дезінфекції та засобів індивідуального захисту. Так само важко уявити, як можуть запрацювати музеї, особливо у великих містах, без відновлення роботи громадського транспорту.

Як повідомлялося, уряд з 12 березня запровадив в Україні карантин з метою протидії поширенню коронавірусної інфекції COVID-19. Зокрема, було закрито заклади торгівлі, крім продуктових магазинів, аптек, автозаправок і банків.

Зупинено роботу метрополітенів у Києві, Харкові та Дніпрі, рух наземного транспорту в містах, припинено міжміське й міжобласне автомобільне, залізничне та авіасполучення.

Наразі карантин в Україні продовжено до 22 травня, але з 11 травня передбачені послаблення карантинних обмежень.

Щоденники Голодомору. «Интересно, что сейчас нет следа так называемой этики. Отобран у людей бог и страх перед загробной жизнью»

«Вчера пришле Леонтий Петрович Ткачев, он чл. колектива, с больной ногой и он распух от голода, умолял чего-нибудь дать ему. Конечно накормила его чем могла. Я пожалувалась ему, что вот кормлю охотничью собаку, когда-то дорогую, а тепер она никому не нужна, т.к. нечем кормить. Он попросил ее у меня, говоря, что они съедят ее. Собаку все равно надо убить т.к. ее нечем кормить. Так пусть съедят ее. Коржев-кровельщик все время поддерживает семью мясом собак»

Щоденники Голодомору. «Дожди идут все время... А люди мрут своим чередом»

«На Украине вымирают целые деревни. Помню рассказывал мне в Харькове (Жутовская, 13) агроном. Он ездил в Полтавскую область заключать договора на посев бурака. Это было раннею весной. Въехали в деревню, мертвая тишина окутывала его. Заходил в хаты со своим спутником, видел мертвых, начавши разлагаться. В дет. яслях видел мертвих детей и няню».

Ґарет Джонс: Усюди було чути крики — «У нас нема хліба. Ми вмираємо»

Коли ще 1932 року один із харківських комуністів згадував про відсутність їжі, Сталін скаженів: «Ви придумали таку страшну казку про голод в Україні й думаєте, що налякали нас, але нічого з цього не вийде! Вступіть до Спілки письменників. Тоді ви зможете писати свої казочки, і дурні читатимуть їх».

Шістдесятники: Чехословаччина як вікно у світ

Алена Моравкова, молода чехословацька перекладачка, сиділа в кафе в центрі Києва на Хрещатику і їла морозиво. На дворі був початок шістдесятих років, в СРСР цвіла хрущовська “відлига”, суспільна атмосфера була просякнута оптимізмом, незабаром Гагарін полетів в космос а перший секретар КПРС все повторював з різноманітних трибун тези про настання справжнього комунізму. Моравкова була учасником чехословацької делегації, котра приїхала в Київ на міжнародний ярмарок. Там вона познайомилась із місцевими молодими письменниками. Зараз ці молоді люди сиділи з нею за одним столом: Микола Вінграновський, Іван Драч, Віталій Коротич. Незабаром цих поетів почнуть називати шістдесятниками