АНОНС: Відеоміст-обговорення «Друга світова і політика пам’яті»

Сьогодні в ефірі телеканалу НТА, а також у Facebook та на сторінках партнерів відбудеться відеоміст-обговорення «Друга світова і політика пам’яті України, Польщі, Чехії, Литви для мирного майбутнього Європи vs пропаганди Кремля».

Про це повідомив на своїй сторінці у Facebook Володимир В'ятрович.

 

"Росія намагається привласнити перемогу у Другій світовій та використовує цю тему як елемент пропаганди у розв'язаній проти Заходу й України гібридній війні.

Ми ж відстоюємо цивілізований підхід, в основі якого політика пам'яті та намагання зберегти мир у Європі" - йдеться у повідомленні.


До дискусії запрошені:

Раса Юкнявічене (Литва), депутат Європейського парламенту, екс-Міністр оборони Литви, екс-Президент Парламентської асамблеї НАТО;

Андрюс Кубілюс (Литва), депутат Європейського парламенту (Литва), співголова Парламентської асамблеї Євронест, голова литовської делегації Європейської народної партії, екс-Прем'єр-міністр Литви;

Володимир В'ятрович (Україна), історик, народний депутат України, Голова Українського інституту національної пам'яті (2014-2019 рр.);

Ян Пєкло (Польща), дипломат, журналіст, Надзвичайний і Повноважний Посол Польщі в Україні (2016-2019 рр.);

Давід Стулік (Чехія), старший аналітик Програми "Kremlin Watch" Центру європейських цінностей для політики безпеки, прес-аташе представництва ЄС в Україні;

Оксана Юринець (Україна), професор Національного університету "Львівська політехніка", народна депутатка України VIII скликання, голова української делегації у ПА НАТО (2018-2019 рр);

Ганна Гопко (Україна), голова правління Мережа захисту національних інтересів "А Н Т С", народна депутатка України VIII скликання, Голова Комітету у закордонних справах (2014-2019 рр.);

Василь Банах (Україна), кандидат історичних наук, старший викладач кафедри історії, музеєзнавства і культурної спадщини Інституту гуманітарних та соціальних наук НУ "Львівська політехніка".


Час: 7 травня, четвер, о 13:00


Онлайн-трансляція
відбудеться за посиланням.

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.