АНОНС: "УПА проти нацизму". Відкрита онлайн-розмова з Іваном Патриляком

У п'ятницю 8 травня, у День пам'яті та примирення, ЦДВР закликає долучитися до розмови та поміркувати на тему, якою так любить спекулювати російська пропаганда: як боролися українські повстанці проти нацизму.

Про це повідомляє Центр досліджень визвольного руху у Facebook.

 

"В прямому ефірі на наших сторінках розпитаємо про це Івана Патриляка — доктора історичних наук, професора, декана Історичного факультету КНУ ім. Т. Шевченка, який є одним із найбільш відомих дослідників українського визвольного руху" - йдеться у повідомленні.

Розмову вестиме Володимир Бірчак — керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху та редактор інтернет-видання "Історична Правда".

Центр заохочує слухачів також ставити свої питання. Серед найбільш активних коментаторів розіграють 3 примірники катологу виставки "УПА — відповідь нескореного народу".


Час: 8 травня, п'ятниця, 12.00


Трансляція
відбудеться за посиланням.

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище