Укрпошта представила одну з перших у світі марок, присвячених боротьбі з COVID-19. ФОТО

29 травня національний поштовий оператор увів в обіг поштову марку «Передова», присвячену найактуальнішій проблемі людства сьогодні — боротьбі із COVID-19.

 

Як передає кореспондент Укрінформу, урочиста церемонія спецпогашення поштової марки відбулася 29-го травня за участю завідувача інфекційно-боксованим відділенням Київської міської дитячої інфекційної лікарні Олени Головач, ветерана війни на сході України, розвідника 53-ої бригади Андрія Римарука та генерального директора Укрпошти Ігоря Смілянського.

"Разом із поштовими адміністраціями Ірану, В'єтнаму, Швейцарії та Китаю, Укрпошта однією із перших у світі випустила марку на тему протистояння вірусу. Випуск марки в Україні уже відзначив Всесвітній поштовий союз", - зазначив у ході спецпогашення марки гендиректор "Укрпошти".

 

Для ескізу поштової марки було використано роботу відомого харківського художника-ілюстратора Нікіти Тітова "Передова".

"Наша країна тримається на тих, хто любить її та захищає, хто жертвує заради неї. Важливо пам'ятати про це і не забувати підтримувати тих, хто на передовій.

Ідея малюнка для марки виникла після слів моєї знайомої, яка наголосила, що у лікарів віднедавна свій фронт та своя війна з ворогом", — зазначив Тітов.

 

Поштова марка "Передова" випущена тиражем 140 тис. примірників. Номінальна вартість позначена літерою "V", еквівалент 9 грн і відповідає тарифу на пересилання простого листа вагою до 50 г у межах України. Відсьогодні поштова марка вважається дійсною для оплати послуг поштового зв'язку.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".