У Польщі вшанували пам'ять перших в'язнів Освенциму

Президент Польщі вшанував пам'ять 728 мешканців міста Тарнува, які 14 червня 1940 року стали першими в'язнями нацистського концтабору Аушвіц.

По це повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

Президент Анджей Дуда, а також віце-прем'єр Пьотр Глінський поклали в неділю квіти до стіни страт Освенциму та біля залізничної колії, якою до концтабору привезли першу групу в'язнів.

"Ця земля просякнута кров'ю і всипана попелом зі спалених людських тіл. Ця земля волає про пам'ять, про те, щоб ми ніколи цього не забули, і це ніколи знову не повторилося", - заявив Дуда на церемонії.

Він нагадав, що першою групою в'язнів були громадяни Польщі, які в Освенцимі отримали номери від 31 до 758.

Глава польського уряду Матеуш Моравецький своєю чергою зазначив у Facebook, що обов'язком живих є пам'ятати про загиблих під час Другої світової війни та вшановувати їх пам'ять.


Як відомо, в Освенцимі нацисти вбили 1,1 млн осіб, з яких близько мільйона були євреї.

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

Злука: від Фастівської угоди до Варшавського договору

Не важливо, що до Соборності дві частини України йшли через тривалі переговори, суперечки та образи. Не важливо, що практичний наслідок Злуки - це незначна військова та економічна взаємодопомога. Не важливо, що практичне втілення Соборності зупинилось ледь розпочавшись.
Цінність Акту Злуки - у його символічності: українці таки єдині попри усілякі розбіжності у політичних поглядах.

Акт Злуки. Спогад архієпископа Варлаама

Легкою сніжною імлою окритий, зранку прокинувся Київ, але піднялося вгору сонце й розвіяло імлу. Вздовж вулиць і бульварів стоять, мов дівчата в шлюбних сукнях, вкриті інеєм дерева. По всіх, пухнатим снігом вкритих, вулицях незвичайний рух. Організації, школи, діти, молодь і старше громадянство, все святочно вдягнене, гуртками й поодинці – поспішає до Св. Софії на велике свято

Голодомор в історичній пам’яті української молоді: на прикладі студентів ЗВО м. Дніпро

Голодомор в українську етнічну, національну історичну пам'ять активно почав входити вже з кінця 1980-х рр. Але цей процес, насамперед, торкався і дієво впливав на формування світоглядних настанов порівняно незначної кількості населення України. Передусім людей, які і так мали виразну національну орієнтацію. Значення Голодомору як символу, певного світоглядного «лакмусового папірця» посилюється в умовах фактичної російсько-української війни. Тому питання про ступінь поінформованості щодо даної історичної події, сприйняття (або не сприйняття) її як геноциду і спільної об’єднавчої вісі української історії, мають вагому значимість і актуальність.