Дві брили з петрогліфами віднайшли в Карпатах. ФОТО

Турист Василь Фіцак разом з друзями віднайшов дві брили з петрогліфами (зображення на кам’яній основі).

Про це чоловік розповів кореспондентам Суспільного.

 

Камені із зображеннями знайшли на дорозі з полонини Глистовата в Перкалабу – це на кордоні з Румунією. Група туристів йшла незвичним маршрутом, де не було жодних стежок. Рухались за навігацією.

"Спочатку випадково знайшли один камінь з якимось містичним знаком. Потім за декілька метрів знайшли іншу брилу, де було вже більше цих знаків.

Сказати точно, хто залишив і якого вони періоду, я не можу, бо не є спеціалістом у цій сфері. Але ці написи вразили нас. Ми зробили кілька знімків. Оглянули поверхнево. Це цікаво", - розповів Василь Фіцак.

 

Історик та археолог Тарас Ткачук вважає, що такі камені мають історичну цінність. Їх потрібно дослідити і зберегти. Поки що фахівець має дві версії походження цих наскельних зображень.

"Був у церкви такий період з восьмого по дев'яте століття – іконоборці. Потім їх заборонили, на них були сильні гоніння, вони ховалися по різних землях. Деякі історики вважають, що були вони в Карпатах і десь у наших землях. Не виключено, що це якраз зображення іконоборців.

 

Ще був другий рух в Х-XV століттях на Балканах – богоміли. Вони так само полюбляли різноманітні зображення на скелях. Чи зображували вони хрести – це питання. Але там є не тільки зображення хрестів. Наскільки я бачив по фото, то є ще зображення трохи інші", - розповів Тарас Ткачук.

Міф про "віроломний напад". Документи з архіву СБУ

"Прибулі у прикордонну смугу німецькі солдати [...] розповсюджують чутки, що командування німецької армії має намір захопити Західну Україну [...]. Виступ німецьких військ проти Радянського Союзу має відбутися після закінчення дощів, як тільки встановиться погода"

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.

Антон Дробович: "Пам'ятання — це спротив забуттю"

Інтерв’ю з науковцем, громадським діячем Антоном Дробовичем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Як витримати тиск КДБ і навіть його висміювати? Досвід Натана Щаранського із книжки "Не злякаюся зла"

У травні 2025 році, через майже 40 років з дня написання, книга радянського дисидента Натана Щаранського "Не злякаюся зла" вийшла українською мовою. Уперше вона була надрукована англійською у 1988-му. У передмові до українського видання Щаранський, який за ці роки встиг стати відомим політичним та державним діячем в Ізраїлі, зазначив: в Україні книга повертається до свого початково призначення — допомагати людям у боротьбі.