У Німеччині відкрили памʼятник Леніну

У містечку Гельзенкірхен у промисловому регіоні Німеччині члени Марксистсько-ленінської партії Німеччини встановили памʼятник Володимиру Леніну

Українська правда повідомляє, що спочатку пам'ятник хотіли встановити до 150-річчя Леніна у квітні, але через епідемію коронавірусу плани змінилися.

Проти встановлення пам'ятника виступала місцева влада. Міська рада Ґельзенкірхена навіть подала до суду, намагаючись зупинити відкриття статуї, назвавши Леніна представником насильства, придушення, терору і величезних людських страждань.

Але аргументи ради про те, що статуя "порушить вигляд" розташованого поблизу історичного банку, були відкинуті, а марксистам дозволили відкрити пам'ятник.

Речник міської ради Мартін Шульман говорив у квітні, що "лише кілька людей з Марксистської партії хочуть (встановлення пам'ятника Леніну – УП), більше ніхто".

За його словами, після того, як мерія програла суд, вона не має вибору, "оскільки земля, на якій мають встановити статую, перебуває в приватній власності".

Пам'ятник Леніну, Ґельзенкірхен
Пам'ятник Леніну, Ґельзенкірхен

Кількість жертв Голодомору: підрахунки Степана Соснового

Серед розмаїття досліджень, присвячених подіям колективізації та Голодомору в Україні, особливе місце посідає наукова концепція агронома-економіста Степана Миколайовича Соснового, оприлюднена ним у 1942 – 1943 роках на шпальтах газети «Нова Україна», що в ті роки друкувалась в окупованому німцями Харкові

ОУН і Голод 1946-1947 років на Буковині. Як повстанці документували Голодомор

Наприкінці 1946 року, після жорсткої хлібозаготівельної кампанії, яка вимела із господарств українців практично усі продукти харчування, по всій Буковині запанував голод. Навесні 1947 року результати голоду стали просто кричущими. Численні голодні смерті, спухлі від голоду селяни заполонили буковинські села

Репортажі із повсталого Києва

Протести, які відбувалися в Україні протягом трьох місяців, були дзеркалом, у яке міг поглянути ЄС і побачити, у якому стані є цінності, на яких він був побудований. І відповісти: чи і як саме може їх захищати поза своїм центром? Відчути силу своїх інституцій та їхню здатність прийти на допомогу тим, хто за реалізацію мрії приєднатися до Європи готовий платити життям. Порівняти свою здатність до ведення політики «м’якої сили» із «реалізмом» сатрапів, які грабують власний народ та всіма можливими способами чіпляються за владу. Включно з бійнею, влаштованою на мирних маніфестаціях.

Пастор з Майдану Ральф-Ґергард Гаска

Якщо ці події нас чомусь навчають, то ось чому: перед силою цих багатьох «маленьких» людей, які з вірою у Господа ідуть своїми дорогами, не встоять жодні тирани і диктатори, і всі самозакохані та байдужі можновладці мають боятися їх, бо не вони переможуть.