У Німеччині відкрили памʼятник Леніну

У містечку Гельзенкірхен у промисловому регіоні Німеччині члени Марксистсько-ленінської партії Німеччини встановили памʼятник Володимиру Леніну

Українська правда повідомляє, що спочатку пам'ятник хотіли встановити до 150-річчя Леніна у квітні, але через епідемію коронавірусу плани змінилися.

Проти встановлення пам'ятника виступала місцева влада. Міська рада Ґельзенкірхена навіть подала до суду, намагаючись зупинити відкриття статуї, назвавши Леніна представником насильства, придушення, терору і величезних людських страждань.

Але аргументи ради про те, що статуя "порушить вигляд" розташованого поблизу історичного банку, були відкинуті, а марксистам дозволили відкрити пам'ятник.

Речник міської ради Мартін Шульман говорив у квітні, що "лише кілька людей з Марксистської партії хочуть (встановлення пам'ятника Леніну – УП), більше ніхто".

За його словами, після того, як мерія програла суд, вона не має вибору, "оскільки земля, на якій мають встановити статую, перебуває в приватній власності".

Пам'ятник Леніну, Ґельзенкірхен
Пам'ятник Леніну, Ґельзенкірхен

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.