В Україні відзначають День кримськотатарського прапора

Цього дня 1991 року у Сімферополі розпочав діяльність другий Курултай кримськотатарського народу, що відбувся через 74 роки після першого Курултаю, який проходив у грудні 1917 року у Бахчисараї

 

Заходи, що проводитимуться у Києві:

10.30 – 10.45
Церемонія урочистого підняття кримськотатарського прапора на флагштоку біля будівлі МЗС України за участю Міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби і Голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова.
Місце проведення - внутрішній дворик МЗС України

15.00 – 18.30
Автопробіг вулицями Києва.
Початок автопробігу - Міжнародний виставковий центр, завершення автопробігу - Майдан Незалежності.
При цьому, пасажири-учасники автопробігу о 18.30 приєднуються до ходи-винесенню великого кримськотатарського прапора

18.30-19.00
Урочиста хода - винесення великого кримськотатарського прапора. Початок ходи – вул. Хрещатик, 29/1 (орієнтир - магазин "Рошен" у Бессарабського ринку). Завершення ходи - Майдан Незалежності.

19.00-20.00
Мітинг, присвячений дню кримськотатарського прапора
Місце проведення - Майдан Незалежності

Організатори заходів, присвячених Дню кримськотатарського прапора, нагадують всім про необхідність використовувати на заходах індивідуальні засоби захисту - маски, рукавички, а також дотримуватися необхідної дистанції

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.