В Україні відзначають День кримськотатарського прапора

Цього дня 1991 року у Сімферополі розпочав діяльність другий Курултай кримськотатарського народу, що відбувся через 74 роки після першого Курултаю, який проходив у грудні 1917 року у Бахчисараї

 

Заходи, що проводитимуться у Києві:

10.30 – 10.45
Церемонія урочистого підняття кримськотатарського прапора на флагштоку біля будівлі МЗС України за участю Міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби і Голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова.
Місце проведення - внутрішній дворик МЗС України

15.00 – 18.30
Автопробіг вулицями Києва.
Початок автопробігу - Міжнародний виставковий центр, завершення автопробігу - Майдан Незалежності.
При цьому, пасажири-учасники автопробігу о 18.30 приєднуються до ходи-винесенню великого кримськотатарського прапора

18.30-19.00
Урочиста хода - винесення великого кримськотатарського прапора. Початок ходи – вул. Хрещатик, 29/1 (орієнтир - магазин "Рошен" у Бессарабського ринку). Завершення ходи - Майдан Незалежності.

19.00-20.00
Мітинг, присвячений дню кримськотатарського прапора
Місце проведення - Майдан Незалежності

Організатори заходів, присвячених Дню кримськотатарського прапора, нагадують всім про необхідність використовувати на заходах індивідуальні засоби захисту - маски, рукавички, а також дотримуватися необхідної дистанції

Іван Дзюба: високий інтелектуал з донецьких степів

Він був інтелектуальним лідером і прапором шістдесятницького руху. Його найвідоміша книга "Інтернаціоналізм чи русифікація?" вийшла багатьма мовами. Але, опинившись за ґратами написав покаянну заяву і йому дозволили жити на волі за умови, що він стане оспівувати "літератури народів СРСР". Трагічна доля людини культури.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка

"У Москві все ретельніше готуються до війни": листи до шведської королеви Христини

Одним з найцікавіших періодів в історії України є, безумовно, 1649-1659 роки. Період Визвольної революції і війн з Річчю Посполитою та Московським царством. Діяльність гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Основні матеріали з історії цієї Доби зберігаються за кордоном, тому що Чигирин, Батурин і Глухів - козацькі столиці палали у вогні. Було б логічним шукати важливі документи у польських архівах.
Але там їх знайти неможливо, тому що шведська армія вивезла майже весь архів, давні видання і колекції до Швеції під час польсько-шведської війни у 1650-х роках - так званого "Потопу". Навіть оригінальні документи короля Владислава ІV досі зберігаються у Швеції

П'ять українських історій про пандемію "іспанки"

Іспанку просто не фіксували у документах. Дані про кількість хворих та померлих часто не збирали. Тим паче, що паралельно тривала пандемія холери. А специфічно в Україні – епідемія тифу. Холера і тиф були знайомі українським лікарям. А перед симптомами нібито застуди, яка за кілька днів вбивала людей, виявились безпорадними. Кількість жертв іспанки в Україні ми не знаємо. Можемо навести лише кілька історій про перебіг хвороби. Але, можемо точно стверджувати, що іспанка разом з іншими епідеміями руйнувала українську державність не менше, а, може, навіть, і більше від недолугих політичних кроків.