Дональд Трамп підписав указ про захист пам’ятників

Президент США Дональд Трамп підписав указ, мета якого – захистити пам’ятники, меморіали та монументи від осквернення, руйнування і знесення.

29 червня 2020

Про це повідомляє "Радіо Свобода".

Працівники встановлюють бетонні перегородки навколо статуї генерала конфедерації Роберта Лі, 17 червня 2020 року

"Тривалі тюремні терміни за ці беззаконні дії проти нашої Великої Країни!", – написав він у твітері.

На хвилі протестів "Життя темношкірих важливі" (Black Lives Matter), у США були атаковані десятки пам'ятників і монументів, здебільшого пов'язаних з Конфедерацією.

Однак, були атаковані і пам'ятники героям Громадянської війни, президентам США, які не володіли рабами, і деякі християнські монументи.

Дивіться також:

Протестувальники розгромили кілька памʼятників у Сан-Франциско

Американський музей природознавства перенесе памʼятник Рузвельту

У Сан-Франциско демонтували пам'ятник Колумбу

Теми

Дивіться також

На Хмельниччині невідомі знесли погруддя енкаведисту Антону Одусі

На Вінниччині відкрили пам'ятний знак останньому начальнику Подільської губернії часів УНР

У Харкові відновили меморіальну дошку Юрію Шевельову, розбиту за часів Януковича-Кернеса

У Нью-Йорку музей прибрав статую Теодора Рузвельта через расизм

У Лисичанську вандали зруйнували пам’ятний знак жертвам Голокосту

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

10 липня 2020 — Сергій Рябенко

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

25 квітня 2025 — Фабіан Бауманн

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

24 квітня 2025 — Володимир Крижанівський

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

22 квітня 2025 — Наталя Ємченко

Всі тексти «Історичної правди»

29 квітня, 16:01

Українська громада у Любліні прибрала могили вояків УНР

29 квітня, 09:29

У Львові вшанували пам'ять українців, яких депортували під час операції "Вісла"

28 квітня, 10:27

У Кам'янці-Подільському відкриють новий музей в історичній будівлі

28 квітня, 10:14

Історичний клуб "Холодний Яр" заснував нагороду – "Лицар Холодного Яру".

Всі новини