На Рівненщині туристам запропонують археологічні експедиції і театралізовані екскурсії

Взяти участь у театралізованих екскурсіях, археологічних експедиціях невдовзі зможуть туристи у селі на Рівненщині.

Про це повідомляє пресслужба облдержадміністрації.

 

"Театралізовані екскурсії, археологічні експедиції виставки історичних та художніх експонатів проводитимуть на території Хотинського городища у Рівненському районі. Таким чином тут реалізовуватимуть проєкт "Створення туристично-культурного центру в селі Хотин Шпанівської громади в межах зеленого шляху "Медове коло", – йдеться у повідомленні.

За словами проєктного менеджера Шпанівської ОТГ Євгенія Сульжука, також ініціатива передбачає облаштування в місцевому клубі культурного простору. Для цього відремонтують частину приміщення, закуплять необхідні меблі та обладнання.

У такому просторі проводитимуться виставки, майстер-класи, інші заходи для мешканців та гостей громади. Тут же надаватимуть послуги для мандрівників, зокрема інформуватимуть про привабливі локації та атракції.

Також організують понад 10 експедицій для збору та систематизації інформації про туристичні цікавинки території. Це будуть не лише знані об'єкти Рівненщини, а й маловідомі. Буде створено 4 локальні маршрути: у Деражненській, Шпанівській, Березнівській та Соснівській громадах.

Все стане можливим завдяки гранту, який виборола місцева громада, подавши проєкт на щорічний конкурс. У його межах територіальні громади отримують співфінансування з обласного бюджету на втілення власних ініціатив. Так, від області громада одержить 150 тисяч грн, водночас власний внесок складе 314 тисяч грн.

Цьогоріч у межах конкурсу на Рівненщині територіальні громади реалізують 25 проєктів. На це з обласної скарбниці виділено 2,9 млн грн.


ДОВІДКА. Проєкт "Медове коло"
, над реалізацією якого триває робота у Рівненській області, передбачає мережу маршрутів, яскраві події та унікальні туристичні пропозиції.

Зелений шлях "Медове коло" – це туристична локація, що об'єднує територію Рівненського, Костопільського, Березнівського, Корецького та Гощанського районів. Мета його створення – стимулювання розвитку підприємництва до туристичного діяльності, комплексний розвиток території.

У такий спосіб кожен із жителів найменшого населеного пункту території "Медового кола" зможе запропонувати унікальну послугу для туристів – сувенірну продукцію, екопродукти, екскурсійні, побутові послуги, прокат тощо – та долучитися до розвитку громади.

Сталева труна на вісім персон

17 лютого 1864 року, сто п'ятдесят сім років тому, підводний човен "Hunley" конструкції Горація Ханлі атакував і потопив паровий шлюп "Housatonic" і це була перша в історії успішна атака корабля з глибини. Не надто тямущі в історії люди приписують Жулю Верну купу передбачень, і в тому числі – мало не винахід підводного човна. Це не так, це дуже сильно не так. Чистих передбачень у Жуля Верна дуже мало, а підводних човнів на той час було збудовано вже з десяток.

«Нормалізація» Ґустава Гусака

«Страх. Зі, страху, що його звільнять з роботи, вчитель навчає в школі речей, котрим не вірить. Зі страху за своє майбутнє, учень їх повторює. Зі страху, що не зможе продовжувати навчання, він вступає в Союз молоді і робить те, що йому наказують. … Зі страху через наслідки, люди беруть участь у виборах, обирають запропонованих кандидатів і роблять вигляд, що вважають це справжніми виборами…». Вацлав Гавел дописав текст, котрий отримав назву «Лист Ґуставу Гусакові». Надворі була весна 1975 року, в Чехословаччині панувала «нормалізація», а її незмінним символом був Ґустав Гусак – президент країни та генеральний секретар ЦК КПЧ. Людина карколомної і неоднозначної долі.

Формула краси. Дерев’яні церкви України: втрачене мистецтво?

Українські дерев'яні церкви – це фольклор, тільки в архітектурі. Збудовані переважно безіменними для нас майстрами на замовлення спільноти, громади села – вони могли бути (а могли не бути) шедеврами, але завжди втілювали народну уяву про красу, про велич, про присутність Бога на землі. Можливо тому знищення храмів більшовиками українці сприймали як саморуйнування. Дерев'яні церкви зникали з різних причин (вогонь і вода, шашель і грибок, занепад громади), але саме насильницька, свідома деструкція була найболіснішою – через неприродність втрати.

Леся Українка: про що не пишуть у підручниках

Хвора, сумна і з грабельками – такою навчили нас бачити Лесю Українку. Але якою вона була насправді? На щастя, Лариса Косач одна з небагатьох класиків, чий архів (зокрема, листування) вдалося зберегти, а з ним і цілу історію української літератури та життя культурної еліти зламу ХІХ і ХХ століть. Завдяки цим архівам ми можемо подивитися на неї по-новому, а заразом і на цілу епоху: час тендітних дам, літературних вечорів, перших курортів, трамваїв і краси епістолярного стилю…