На Рівненщині туристам запропонують археологічні експедиції і театралізовані екскурсії

Взяти участь у театралізованих екскурсіях, археологічних експедиціях невдовзі зможуть туристи у селі на Рівненщині.

Про це повідомляє пресслужба облдержадміністрації.

 

"Театралізовані екскурсії, археологічні експедиції виставки історичних та художніх експонатів проводитимуть на території Хотинського городища у Рівненському районі. Таким чином тут реалізовуватимуть проєкт "Створення туристично-культурного центру в селі Хотин Шпанівської громади в межах зеленого шляху "Медове коло", – йдеться у повідомленні.

За словами проєктного менеджера Шпанівської ОТГ Євгенія Сульжука, також ініціатива передбачає облаштування в місцевому клубі культурного простору. Для цього відремонтують частину приміщення, закуплять необхідні меблі та обладнання.

У такому просторі проводитимуться виставки, майстер-класи, інші заходи для мешканців та гостей громади. Тут же надаватимуть послуги для мандрівників, зокрема інформуватимуть про привабливі локації та атракції.

Також організують понад 10 експедицій для збору та систематизації інформації про туристичні цікавинки території. Це будуть не лише знані об'єкти Рівненщини, а й маловідомі. Буде створено 4 локальні маршрути: у Деражненській, Шпанівській, Березнівській та Соснівській громадах.

Все стане можливим завдяки гранту, який виборола місцева громада, подавши проєкт на щорічний конкурс. У його межах територіальні громади отримують співфінансування з обласного бюджету на втілення власних ініціатив. Так, від області громада одержить 150 тисяч грн, водночас власний внесок складе 314 тисяч грн.

Цьогоріч у межах конкурсу на Рівненщині територіальні громади реалізують 25 проєктів. На це з обласної скарбниці виділено 2,9 млн грн.


ДОВІДКА. Проєкт "Медове коло"
, над реалізацією якого триває робота у Рівненській області, передбачає мережу маршрутів, яскраві події та унікальні туристичні пропозиції.

Зелений шлях "Медове коло" – це туристична локація, що об'єднує територію Рівненського, Костопільського, Березнівського, Корецького та Гощанського районів. Мета його створення – стимулювання розвитку підприємництва до туристичного діяльності, комплексний розвиток території.

У такий спосіб кожен із жителів найменшого населеного пункту території "Медового кола" зможе запропонувати унікальну послугу для туристів – сувенірну продукцію, екопродукти, екскурсійні, побутові послуги, прокат тощо – та долучитися до розвитку громади.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.