Єгипет відкрив перший завод археологічних копій на Близькому Сході

Міністр туризму та старожитностей Єгипту Халед Ель-Анані відкрив першу фабрику археологічних копій у країні та на Близькому Сході.

Фабрика, яка розташована в місті Обур на сході Каїру, була створена у співпраці з компанією "Скарби Єгипту для археологічних моделей", повідомляє Центр дослідження Африки.

 

Міністр описав відкриття заводу як важливий крок, який потрібно було зробити, і висловив свою гордість і велике щастя за завершення цього амбіційного та успішного проекту.

Ель-Анані зазначив, що будівельні роботи над проектом розпочались близько 18 місяців тому і мають на меті йти в ногу з вимогами місцевого та світового ринку у виробництві археологічних моделей.

Репліки, які будуть виготовлені єгипетськими художниками та спеціалістами з великим досвідом та компетенцією, будуть виготовлені на найвищому рівні та з використанням видатних технічних знань.

Міністр заявив, що проект не є комерційним, а має на меті познайомити єгипетську промисловість зі світом. Він також спрямований на сприяння захисту єгипетської культурної спадщини та прав інтелектуальної власності на старовини країни.

Він додав, що це відбувається в рамках роботи над державною стратегією сталого розвитку та посилення використання багатих давньою цивілізацією Єгипту та археологічної спадщини.

Це відбуватиметься таким чином, щоб відповідати туристським та економічним потребам Єгипту, з позитивною та унікальною культурною віддачею та єгипетською ідентичністю.

Ель-Анані сказав, що виготовлення таких копій в Єгипті відбувається у відповідь на запити туристів, які часто купують такі предмети, як сувеніри Репліки єгипетського виробництва стануть цінними сувенірами з єгипетським державним штампом, який єгиптяни за кордоном можуть подарувати за межами країни.

Він додав, що ці копії будуть доступні для різних готелів та туристичних базарів за спеціальними цінами, і що фабрика може виготовляти для музеїв у всьому світі завдяки ефективності роботи єгипетської робочої сили.

Ель-Анані повідомив, що перша офіційна торгова точка цих репродукцій буде відкрита в Національному музеї єгипетської цивілізації 4 квітня після офіційного відкриття музею.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.