Єгипет відкрив перший завод археологічних копій на Близькому Сході

Міністр туризму та старожитностей Єгипту Халед Ель-Анані відкрив першу фабрику археологічних копій у країні та на Близькому Сході.

Фабрика, яка розташована в місті Обур на сході Каїру, була створена у співпраці з компанією "Скарби Єгипту для археологічних моделей", повідомляє Центр дослідження Африки.

 

Міністр описав відкриття заводу як важливий крок, який потрібно було зробити, і висловив свою гордість і велике щастя за завершення цього амбіційного та успішного проекту.

Ель-Анані зазначив, що будівельні роботи над проектом розпочались близько 18 місяців тому і мають на меті йти в ногу з вимогами місцевого та світового ринку у виробництві археологічних моделей.

Репліки, які будуть виготовлені єгипетськими художниками та спеціалістами з великим досвідом та компетенцією, будуть виготовлені на найвищому рівні та з використанням видатних технічних знань.

Міністр заявив, що проект не є комерційним, а має на меті познайомити єгипетську промисловість зі світом. Він також спрямований на сприяння захисту єгипетської культурної спадщини та прав інтелектуальної власності на старовини країни.

Він додав, що це відбувається в рамках роботи над державною стратегією сталого розвитку та посилення використання багатих давньою цивілізацією Єгипту та археологічної спадщини.

Це відбуватиметься таким чином, щоб відповідати туристським та економічним потребам Єгипту, з позитивною та унікальною культурною віддачею та єгипетською ідентичністю.

Ель-Анані сказав, що виготовлення таких копій в Єгипті відбувається у відповідь на запити туристів, які часто купують такі предмети, як сувеніри Репліки єгипетського виробництва стануть цінними сувенірами з єгипетським державним штампом, який єгиптяни за кордоном можуть подарувати за межами країни.

Він додав, що ці копії будуть доступні для різних готелів та туристичних базарів за спеціальними цінами, і що фабрика може виготовляти для музеїв у всьому світі завдяки ефективності роботи єгипетської робочої сили.

Ель-Анані повідомив, що перша офіційна торгова точка цих репродукцій буде відкрита в Національному музеї єгипетської цивілізації 4 квітня після офіційного відкриття музею.

«Скеля трьох чекістів». Як УПА боролась із НКВД на Буковині

23 вересня 1944 року повстанці в Путильському районі Чернівецької області із засідки ліквідували заступника начальника обласного НКҐБ та заступника начальника обласного НКВД, керівника обласної медичної служби НКВД, а також заступник начальника 2-го батальйону Внутрішніх Військ НКВД, який командував районним гарнізоном. Згодом через натиск повстанців районна радянська влада відступила із райцентру Путила у віддалене село Селятин, затрималася тут лише 5 днів, покинула район та через територію Румунії відступила до райцентру Сторожинець. Кілька місяців в районі панували повстанці.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.