50 нардепів оскаржили в КС закон про амністію учасників Революції Гідності. ДОКУМЕНТ

50 депутатів Верховної Ради, переважно з проросійської фракції ОПЗЖ, 29 травня оскаржили в Конституційному Суді закон про недопущення переслідування і покарання осіб у зв'язку з подіями, які мали місце під час Революції Гідності.

Про це повідомляє Цензор.НЕТ.

 

Автори подання вказують, що під час масових акцій протесту в листопаді 2013 року – лютому 2014 року загинули близько 100 протестувальників і близько тисячі зазнали поранень; було вбито 23 співробітники правоохоронних органів, 932 було поранено, зокрема 257 – важко, а 158 – з вогнепальної зброї.

"Окремі учасники масових акцій протесту відкрито зізнаються в застосуванні вогнепальної зброї до представників правоохоронних органів, їхньому вбивстві і в скоєнні тяжких злочинів іншого характеру.

Але такі злочини внаслідок ухваленого закону не підлягають розслідуванню, а осіб, які підозрюються в їхньому вчиненні, звільнено від кримінальної відповідальності", - сказано в документі.

На думку депутатів, таким чином у суспільстві було сформовано враження про дозволеність безкарно скоювати злочини проти життя і здоров'я людини, а також потерпілі від злочинів були позбавлені гарантованих їм конституційних прав і свобод.

Загалом, за оцінками авторів подання, цей закон суперечить 16 статтям Конституції України.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.