50 нардепів оскаржили в КС закон про амністію учасників Революції Гідності. ДОКУМЕНТ

50 депутатів Верховної Ради, переважно з проросійської фракції ОПЗЖ, 29 травня оскаржили в Конституційному Суді закон про недопущення переслідування і покарання осіб у зв'язку з подіями, які мали місце під час Революції Гідності.

Про це повідомляє Цензор.НЕТ.

 

Автори подання вказують, що під час масових акцій протесту в листопаді 2013 року – лютому 2014 року загинули близько 100 протестувальників і близько тисячі зазнали поранень; було вбито 23 співробітники правоохоронних органів, 932 було поранено, зокрема 257 – важко, а 158 – з вогнепальної зброї.

"Окремі учасники масових акцій протесту відкрито зізнаються в застосуванні вогнепальної зброї до представників правоохоронних органів, їхньому вбивстві і в скоєнні тяжких злочинів іншого характеру.

Але такі злочини внаслідок ухваленого закону не підлягають розслідуванню, а осіб, які підозрюються в їхньому вчиненні, звільнено від кримінальної відповідальності", - сказано в документі.

На думку депутатів, таким чином у суспільстві було сформовано враження про дозволеність безкарно скоювати злочини проти життя і здоров'я людини, а також потерпілі від злочинів були позбавлені гарантованих їм конституційних прав і свобод.

Загалом, за оцінками авторів подання, цей закон суперечить 16 статтям Конституції України.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Віктор Петров. Людина, яка повернулася в холод

"Петров боїться арешту, висловлює думку про необхідність від'їзду з України". Із цього рапорту співробітника секретно-політичного відділу управління держбезпеки нквс урср Лифаря почалася епічна драма Віктора Петрова, відомого ще за літературними і науковими псевдонімами як В. Домонтович та Віктор Бер. Рапорт був підготовлений у лютому 1936-го. Окремі фрагменти з нього свідчать про те, що про В. Петрова вже збирали оперативним шляхом інформацію і знали, на чому можна зіграти.

Уривок із книжки "Таборові діти" Любов Загоровської

У книзі "Таборові діти" зібрано свідчення людей, які в дитячому віці зазнали репресій радянської каральної системи. Це розповіді тодішніх дітей про те, як їх під дулами автоматів забирали з дому, про досвід перебування в тюрмах, про важку дорогу на сибірські морози в товарних вагонах, про життя в бараках чи спецінтернатах, про виживання в нелюдських умовах заслання. Ці свідчення варто прочитати, щоб знати, як ставилася радянська влада до дітей, яких оголосила "ворогами народу".

Історик, сержант ЗСУ Володимир Бірчак "Клап": Усі мої предки були борцями визвольних змагань. Тепер вони стоять за спиною свого найменшого бійця

Володимир Бірчак – відомий історик, журналіст, сценарист, заступник редактора видання "Історична правда", керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху. Працював заступником директора Галузевого державного архіву СБУ, доклав чимало зусиль для декомунізації в Україні, особисто брав участь у розробці змін до законодавства, яке тепер гарантує доступ до архівів КДБ. А з перших днів повномасштабного вторгнення Росії у 2022-му мобілізувався до лав ЗСУ та став кулеметником на позивний "Клап".

Чернівці-1989. За лаштунками першої "Червоної Рути"

35 років тому у Чернівцях відбулася подія, що змінила культурний ландшафт нашої країни. Незалежність України почалася із співочої революції на стадіоні "Буковина" та виверження нової непідцензурної музики – музики протесту.