50 нардепів оскаржили в КС закон про амністію учасників Революції Гідності. ДОКУМЕНТ

50 депутатів Верховної Ради, переважно з проросійської фракції ОПЗЖ, 29 травня оскаржили в Конституційному Суді закон про недопущення переслідування і покарання осіб у зв'язку з подіями, які мали місце під час Революції Гідності.

Про це повідомляє Цензор.НЕТ.

 

Автори подання вказують, що під час масових акцій протесту в листопаді 2013 року – лютому 2014 року загинули близько 100 протестувальників і близько тисячі зазнали поранень; було вбито 23 співробітники правоохоронних органів, 932 було поранено, зокрема 257 – важко, а 158 – з вогнепальної зброї.

"Окремі учасники масових акцій протесту відкрито зізнаються в застосуванні вогнепальної зброї до представників правоохоронних органів, їхньому вбивстві і в скоєнні тяжких злочинів іншого характеру.

Але такі злочини внаслідок ухваленого закону не підлягають розслідуванню, а осіб, які підозрюються в їхньому вчиненні, звільнено від кримінальної відповідальності", - сказано в документі.

На думку депутатів, таким чином у суспільстві було сформовано враження про дозволеність безкарно скоювати злочини проти життя і здоров'я людини, а також потерпілі від злочинів були позбавлені гарантованих їм конституційних прав і свобод.

Загалом, за оцінками авторів подання, цей закон суперечить 16 статтям Конституції України.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

"Пропагандистські вітрини": політична історія чемпіонатів світу з футболу

Після Другої світової війни в Угорщині, як і в інших країнах Центрально-Східної Європи, до влади прийшли комуністичні режими. Як і фашисти в Італії та нацисти в Німеччині, комуністи в Центрально-Східній Європі розглядали спорт як потужну пропагандистську зброю. Інтереси угорської комуністичної влади співпали з бажаннями тренера Густава Шебеша. Результатом стала найсильніша команда 1950-их років – склад збірної Угорщини, який увійшов в історію під назвою "Золота команда". Ця команда була одним з яскравих зразків впливу тоталітарного режиму на спорт

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.