Музей української діаспори відкриває свої двері для відвідувачів

Музей української діаспори у Києві з 30 червня відновлює роботу.

Про це повідомляється на сторінці музею у Facebook.

 

"30 червня ми відкриваємо свої двері для відвідувачів", - йдеться у дописі.

Водночас, зазначається, що музей розпочинає роботу з обмеженнями через пандемію коронавірусу.

Зокрема музей можна відвідати тільки в масках/распіраторах, дотримуючись у залах соціальної дистанції (1,5 м). Особам без індивідуальних засобів захисту у відвіданні музею буде відмовлено. На вході проводитиметься температурний скрінінг, відвідувачі з явними ознаками распіраторних захворювань і підвищеною температурою в музей допускатись не будуть.

Екскурсії проводитимуться індивідуально або для груп до чотирьох осіб, тому їх потрібно буде замовляти заздалегідь.

Наголошується, що музей забезпечений усіма необхідними антисептичними засобами для відвідувачів.


Довідково. Музей української діаспори засновано у 1999 році. Музей є філією Музею історії м. Києва. Експозиція музею розповідає про історію української еміграції та відомих українських емігрантів, які прославили Україну далеко за її межами.

В музеї можна ознайомитись з життям та творчістю видатних діячів культури, науки та мистецтва українського походження, побачити унікальні світлини й документи, що розповідають про складні життєві випробування колишніх співвітчизників та їхній шлях до успіху.

Серед унікальних експонатів – колекція творів мистецтва та персональні речі представників родини Кричевських, яких доля розкидала по різних куточках світу (США, Франція, Венесуела).

Зокрема, в музеї експонуються графічні твори і живопис Василя Григоровича, Миколи Васильовича та Катерини Василівни Кричевських. У музеї представлена творчість художників Олекси Булавицького (США), Людмили Морозової (США) та скульптора Петра Капшученка (Аргентина-США). Окрема меморіальна зала присвячена зірці світового балету Сержу Лифарю (Франція), видатному танцюристу та хореографу родом із Києва.

Окрім постійної експозиції в музеї постійно проходять виставки та культурно-мистецькі заходи. На постійній основі діє проєкт "Наш Сікорський", присвячений авіаконструктору Ігорю Сікорському.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.