Бойовики запідозрили автора “Історії ЛНР" Крисенка у підробці документів

Історик-пропагандист ЛНР Дмитро Крисенко більше не потрібен бойовикам. Його обшукали і виявили "підроблений диплом"

Телеграмканал "Луганський інсайд" повідомив про обшуки бойовиками "ЛНУ ім.Тараса Шевченка". В ході цих обшуків було виявлено, що автор "Історії ЛНР" Дмитро Крисенко має підробний диплом доцента.

"Швидше за все, будуть відкривати кримінальну справу" - йдеться у повідомленні.

У коментарях читачів у фейсбуці також йдеться про те, що Крисенко "пішов на співпрацю зі слідством і зараз здає своїх колег". Також повідомляється про арешт "кафедри філософії".

"До цього Крисенка активно піарили на ТВ, доручили написати ту книжку. При цьому нікомуне було діла, що до війни Крисенко мав проукраїнські погляди. У 2012 році він поїхав навчатися в магістратурі Києво-Могилянської академії, і вже наприкінці 2014 року вернувся до Луганська "патріотом" Новоросії і ЛНР", - пише "Луганський інсайд".

 
Дмитро Крисенко

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.