У бункері Херсонської ОДА відкрили музей. ФОТО

Раритетні експонати зможуть побачити всі охочі в музеї, який відкрили в бункері Херсонської облдержадміністрації.

Про це повідомляє пресслужба ОДА.

 

"Раритетні телефонні апарати та апарати для селекторного зв'язку, меблі, друкарські машинки та радіоприймачі після зняття карантинних обмежень зможуть побачити всі охочі у Музеї влади, який відкрили у підземному бункері облдержадміністрації", – йдеться в повідомленні.

 

Зазначається, що частина приміщення, яке під час зведення адміністративної споруди облаштували для укриття на випадок ядерного удару, відтепер виконуватиме інформаційно-просвітницьку функцію – знайомитиме з історією області від моменту її створення.

 

"Беззаперечна цінність експонатів цього музею в тому, що вони розповідають про різні етапи розвитку нашої рідної Херсонщини, її безмежний потенціал та майбутнє, яке ми сьогодні створюємо разом", – зауважив під час відкриття голова облдержадміністрації Юрій Гусєв.

 

Як експерт до створення розміщеної у декількох кімнатах експозиції долучився ексголова облдержадміністрації та обласної ради Михайло Кушнеренко, який є безпосереднім учасником багатьох знакових для області подій.

Також розробкою експозицій та екскурсійної програми займалися спеціалісти обласного краєзнавчого музею.

 

Зазначається, що нинішнє наповнення музею не остаточне. В облдержадміністрації уже запланували надати експозиції "людського обличчя", доповнивши її інформацією щодо особистостей, які керували Херсонщиною впродовж усього часу. Крім того, до кінця року тут мають з'явитися дві нові експозиції, тематичне наповнення яких поки що тримають у секреті.

«Антирадянський» Лифар

Ім’я Лифаря було заборонене на батьківщині протягом довгого часу, а його численні теоретичні праці з історії балету та хореографії не перекладалися російською та не видавалися у СРСР, не дивлячись на високий рівень радянського балету та його популярність як серед партеліти, так і пересічних радянських громадян. Проте йому вдалося (хоча, звісно, він поняття не мав про це) потрапити до секретного радянського видання – «методички» КҐБ 1968 року «Використання можливостей Радянського комітету з культурних зв’язків з співвітчизниками за кордоном у розвідувальній роботі».

Реакція киян на аварію Чорнобильської АЕС та її наслідки

Безпрецедентна техногенна катастрофа, що сталася в ніч на 26 квітня 1986 року на 4-му блоці ЧАЕС надала поштовх для «тектонічних» національних, соціальних та політичних процесів в українському суспільстві. Від початку, потенційна загроза життю та здоров’ю мешканців столичного мегаполісу викликала у них не просто стурбованість і невдоволення, а і, досить, нелояльні до влади закиди. Населення, активно реагувало на подію та її наслідки, а, особливо гостро, в травні того року.

Як українські націоналісти 1 травня святкували в рідному місті Путіна

Первинно 1 травня, як міжнародний день боротьби за права робітників, встановив ІІ Соціалістичний інтернаціонал у 1889 р. Усі українські партії початку XX століття вважали себе частиною соціалістичного руху. Включно із націоналістичною Українською Народною Партією (УНП), створеною М.Міхновським. До того, як російські комуністи та німецькі нацисти поставили «свято праці» на службу своїм ідеологіям, українські націоналісти виводили українців 1 травня на демонстрації, але виключно під синьо-жовтими прапорами. За право українських робітників на власну українську державу.

Чеський Нобель: Ярослав Сейферт

Телеведучий державного телебачення Чехословаччини, сидячи на невиразному блакитному тлі в студії, так само невиразно вичавив з себе повідомлення: «Сьогодні в Стокгольмі вручили Нобелівську премію з літератури також народному митцеві Ярославові Сейферту». Надворі був 1984 рік, і реверанс Нобелівського комітету в бік письменника соціалістичної Чехословаччини був для пізньо-тоталітарного режиму радше проблемою, ніж визнанням