У бункері Херсонської ОДА відкрили музей. ФОТО

Раритетні експонати зможуть побачити всі охочі в музеї, який відкрили в бункері Херсонської облдержадміністрації.

Про це повідомляє пресслужба ОДА.

 

"Раритетні телефонні апарати та апарати для селекторного зв'язку, меблі, друкарські машинки та радіоприймачі після зняття карантинних обмежень зможуть побачити всі охочі у Музеї влади, який відкрили у підземному бункері облдержадміністрації", – йдеться в повідомленні.

 

Зазначається, що частина приміщення, яке під час зведення адміністративної споруди облаштували для укриття на випадок ядерного удару, відтепер виконуватиме інформаційно-просвітницьку функцію – знайомитиме з історією області від моменту її створення.

 

"Беззаперечна цінність експонатів цього музею в тому, що вони розповідають про різні етапи розвитку нашої рідної Херсонщини, її безмежний потенціал та майбутнє, яке ми сьогодні створюємо разом", – зауважив під час відкриття голова облдержадміністрації Юрій Гусєв.

 

Як експерт до створення розміщеної у декількох кімнатах експозиції долучився ексголова облдержадміністрації та обласної ради Михайло Кушнеренко, який є безпосереднім учасником багатьох знакових для області подій.

Також розробкою експозицій та екскурсійної програми займалися спеціалісти обласного краєзнавчого музею.

 

Зазначається, що нинішнє наповнення музею не остаточне. В облдержадміністрації уже запланували надати експозиції "людського обличчя", доповнивши її інформацією щодо особистостей, які керували Херсонщиною впродовж усього часу. Крім того, до кінця року тут мають з'явитися дві нові експозиції, тематичне наповнення яких поки що тримають у секреті.

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище