У бункері Херсонської ОДА відкрили музей. ФОТО

Раритетні експонати зможуть побачити всі охочі в музеї, який відкрили в бункері Херсонської облдержадміністрації.

Про це повідомляє пресслужба ОДА.

 

"Раритетні телефонні апарати та апарати для селекторного зв'язку, меблі, друкарські машинки та радіоприймачі після зняття карантинних обмежень зможуть побачити всі охочі у Музеї влади, який відкрили у підземному бункері облдержадміністрації", – йдеться в повідомленні.

 

Зазначається, що частина приміщення, яке під час зведення адміністративної споруди облаштували для укриття на випадок ядерного удару, відтепер виконуватиме інформаційно-просвітницьку функцію – знайомитиме з історією області від моменту її створення.

 

"Беззаперечна цінність експонатів цього музею в тому, що вони розповідають про різні етапи розвитку нашої рідної Херсонщини, її безмежний потенціал та майбутнє, яке ми сьогодні створюємо разом", – зауважив під час відкриття голова облдержадміністрації Юрій Гусєв.

 

Як експерт до створення розміщеної у декількох кімнатах експозиції долучився ексголова облдержадміністрації та обласної ради Михайло Кушнеренко, який є безпосереднім учасником багатьох знакових для області подій.

Також розробкою експозицій та екскурсійної програми займалися спеціалісти обласного краєзнавчого музею.

 

Зазначається, що нинішнє наповнення музею не остаточне. В облдержадміністрації уже запланували надати експозиції "людського обличчя", доповнивши її інформацією щодо особистостей, які керували Херсонщиною впродовж усього часу. Крім того, до кінця року тут мають з'явитися дві нові експозиції, тематичне наповнення яких поки що тримають у секреті.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".