У Золочівському районі виявлено масові захоронення вояків часів Другої Світової війни

Знайдено військові ідентифікатори, які допоможуть більше дізнатись про загиблих військовиків української добровільної дивізії Зброї СС «Галичина» та радянської Червоної армії, які загинули в боях у липні 1944 року

Про це повідомляє zolochiv.net

У селах Залісся, Червоне, Ясенівці, Гологори, Почапи, Хильчиці пошукова група ГО "Пам'ять" провела пошук ймовірних місць необлікованих захоронень вояків німецьких та радянських збройних формувань, які загинули у "Бродівському оточені" у липні 1944 року.

Дослідженням місць захоронень встановлено, що частина похованнь колись уже була розкопана і розграбована сучасними "могильними мародерами". З поховальних ям ексгумовано останки 30 вояків.

За знайденими в захороненнях особистими речами і військовим спорядженням можна стверджувати, що загиблі були військовиками німецьких і радянських збройних формувань.

У непограбованих захороненнях віднайдено особисті ідентифікаційні знаки та інший супровідний матеріал, за яким можна прив'язати певну кількість останків до української добровільної дивізії Зброї СС "Галичина", яка воювала в складі німецьких збройних формувань. Решту ексгумованих останків за збереженими у них фрагментами військових одностроїв та спорядження радянського взірця можуть бути українцями з радянської Червоної армії.

19 липня, на військовому цвинтарі в селі Червоне Золочівського району, Товариство "Пам'ять" до Дня вшанування пам'яті українців, та вояків інших національностей, які воювали у різних військових формуваннях і загинули у "Бродівському оточені" перепоховає віднайдені останки.

 

ОУН і Тайвань проти комуністів та Пекіна

Наприкінці 1956 року з Великої Британії відбув корабель у Південно-Східну Азію, на борту якого перебували Юліан Заблоцький (керівник дипломатичної місії) та Володимир Косик (заступник керівника). До Тайбею, столиці острова, вони прибули 25 лютого 1957 року

«Людина, що не має померти». Міф про Муссоліні

Зачарованість італійців своїм дуче тривала довго, але вщент розбилася через руйнівний результат воєнних операцій

«Расстрелян за националистическую деятельность…»: таємниця смерті Петра Франка

Петро Франко був розстріляний. Однозначно, що сталося це не швидше 6 липня 1941 р… Про конкретну дату страти поки що залишається лише здогадуватися…

Як Василя Стефаника було врятовано від страти

Я йому представився й сказав, що їдемо на розмову в "пруському" штабі, висловив я при тому надію, що все буде тепер добре, судячи по прихильних словах шефа штабу. Стефаник одначе приймав мої слова холодно, а вкінці запитався мене на ходу до авта:
— Коли Ви кажете, що Ви УСС, то скажіть мені, чи мене зараз розстріляють, чи ще будуть мучити?!..