У Золочівському районі виявлено масові захоронення вояків часів Другої Світової війни

Знайдено військові ідентифікатори, які допоможуть більше дізнатись про загиблих військовиків української добровільної дивізії Зброї СС «Галичина» та радянської Червоної армії, які загинули в боях у липні 1944 року

Про це повідомляє zolochiv.net

У селах Залісся, Червоне, Ясенівці, Гологори, Почапи, Хильчиці пошукова група ГО "Пам'ять" провела пошук ймовірних місць необлікованих захоронень вояків німецьких та радянських збройних формувань, які загинули у "Бродівському оточені" у липні 1944 року.

Дослідженням місць захоронень встановлено, що частина похованнь колись уже була розкопана і розграбована сучасними "могильними мародерами". З поховальних ям ексгумовано останки 30 вояків.

За знайденими в захороненнях особистими речами і військовим спорядженням можна стверджувати, що загиблі були військовиками німецьких і радянських збройних формувань.

У непограбованих захороненнях віднайдено особисті ідентифікаційні знаки та інший супровідний матеріал, за яким можна прив'язати певну кількість останків до української добровільної дивізії Зброї СС "Галичина", яка воювала в складі німецьких збройних формувань. Решту ексгумованих останків за збереженими у них фрагментами військових одностроїв та спорядження радянського взірця можуть бути українцями з радянської Червоної армії.

19 липня, на військовому цвинтарі в селі Червоне Золочівського району, Товариство "Пам'ять" до Дня вшанування пам'яті українців, та вояків інших національностей, які воювали у різних військових формуваннях і загинули у "Бродівському оточені" перепоховає віднайдені останки.

 

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.