В Адлері знесли пам'ятник російським солдатам. ФОТО

Проти його встановлення виступали черкеські й адигейські громадські організації, які вважають геноцидом дії Російської імперії щодо своїх народів у ХІХ столітті.

В Адлерському районі Краснодарського краю демонтовано пам'ятник російським учасникам Кавказької війни ХІХ століття, проти якого раніше виступали черкеські й адигейські громадські організації. Про це повідомив інформаційний портал "Кавказький вузол" із посиланням на голову Краснодарської крайової громадської організації "Адиге Хасе" причорноморських адигів-шапсугів Маджида Чачуха.

 

Адміністрація Адлера визнала, що пам'ятник був поставлений без необхідного погодження та обговорення.

"Я вважаю, що це перемога черкеського активізму. Тут відбулася така мобілізація і діаспори теж. Це, може, і не помітно, але було дуже багато звернень. Це важливо не тільки для нас, але і для влади.

І в черкеському земляцтві було багато людей, хто з іронією сприймав наші звернення, не вірив, що ми можемо домогтися його демонтажу", — зазначив один з ініціаторів руху за демонтаж пам'ятника Валерій Хатажуков.

 

Пам'ятник під назвою "Монумент подвигу російських солдатів" встановили в Адлерському районі Краснодарського краю першого червня цього року. Архітектурна композиція представляла височину зі зображенням карти форту. Це викликало обурення серед черкесів, чиї предки протистояли Російської імперії в Кавказькій війні.

 

Черкеські організації вважають геноцидом дії Російської імперії щодо свого народу в ХІХ столітті. Тоді частина представників етносу була винищена, частина депортована до Османської імперії. Черкеські активісти назвали встановлення нового пам'ятника в Адлері провокацією.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.