Підземний Луцьк став доступним онлайн

У мережі виклали перший віртуальним тур луцькими підземеллями.

Про це повідомив начальник відділу туризму департаменту економіки та європейської інтеграції Волинської обласної державної адміністрації Станіслав Ольшевський у Facebook.

 

"Ми це зробили! Перший віртуальний тур Луцьким підземеллям вже опублікований на картах Google! Поширюйте друзям, в усі куточки України та за кордон. Вдалий промоконтент Луцька та Волинської області", – написав Ольшевський.

Відправитися у віртуальну мандрівку підземеллями Луцька можна за посиланням.

У Центрі туристичної інформації та послуг міста зауважили, що відтепер всі охочі можуть дистанційно поринути в магічну атмосферу. "Проте віртуальний світ – не реальний. Тому приїздіть до Луцька, щоб побачити все на власні очі", – звернулися до туристів.


Довідково. Крім наземного міста, у Луцьку є розбудована мережа підземних переходів. На трьох рівнях підземного міста були сакральні об'єкти, трапезна, в'язниця, гробниці. Підземний комплекс під луцьким костелом Петра і Павла очолив п'ятірку найзагадковіших підземель України за версією сайту проєкту ILoveUkraine.

Про унікальні триярусні підземелля, вхід до яких розташований під костелом св. апостолів Петра і Павла, існує чимало легенд. Їхня висота в окремих місцях сягає майже 6 метрів. Припускають, що колись Старе місто було сполучене ними з Шепельським і Жидичинським городищами, Олицьким замком та іншими укріпленнями навколо нього. В цих підземеллях були поховання (деякі збереглися) багатьох знатних лучан, зокрема й луцьких римо-католицьких єпископів.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.