Підземний Луцьк став доступним онлайн

У мережі виклали перший віртуальним тур луцькими підземеллями.

Про це повідомив начальник відділу туризму департаменту економіки та європейської інтеграції Волинської обласної державної адміністрації Станіслав Ольшевський у Facebook.

 

"Ми це зробили! Перший віртуальний тур Луцьким підземеллям вже опублікований на картах Google! Поширюйте друзям, в усі куточки України та за кордон. Вдалий промоконтент Луцька та Волинської області", – написав Ольшевський.

Відправитися у віртуальну мандрівку підземеллями Луцька можна за посиланням.

У Центрі туристичної інформації та послуг міста зауважили, що відтепер всі охочі можуть дистанційно поринути в магічну атмосферу. "Проте віртуальний світ – не реальний. Тому приїздіть до Луцька, щоб побачити все на власні очі", – звернулися до туристів.


Довідково. Крім наземного міста, у Луцьку є розбудована мережа підземних переходів. На трьох рівнях підземного міста були сакральні об'єкти, трапезна, в'язниця, гробниці. Підземний комплекс під луцьким костелом Петра і Павла очолив п'ятірку найзагадковіших підземель України за версією сайту проєкту ILoveUkraine.

Про унікальні триярусні підземелля, вхід до яких розташований під костелом св. апостолів Петра і Павла, існує чимало легенд. Їхня висота в окремих місцях сягає майже 6 метрів. Припускають, що колись Старе місто було сполучене ними з Шепельським і Жидичинським городищами, Олицьким замком та іншими укріпленнями навколо нього. В цих підземеллях були поховання (деякі збереглися) багатьох знатних лучан, зокрема й луцьких римо-католицьких єпископів.

Сталева труна на вісім персон

17 лютого 1864 року, сто п'ятдесят сім років тому, підводний човен "Hunley" конструкції Горація Ханлі атакував і потопив паровий шлюп "Housatonic" і це була перша в історії успішна атака корабля з глибини. Не надто тямущі в історії люди приписують Жулю Верну купу передбачень, і в тому числі – мало не винахід підводного човна. Це не так, це дуже сильно не так. Чистих передбачень у Жуля Верна дуже мало, а підводних човнів на той час було збудовано вже з десяток.

«Нормалізація» Ґустава Гусака

«Страх. Зі, страху, що його звільнять з роботи, вчитель навчає в школі речей, котрим не вірить. Зі страху за своє майбутнє, учень їх повторює. Зі страху, що не зможе продовжувати навчання, він вступає в Союз молоді і робить те, що йому наказують. … Зі страху через наслідки, люди беруть участь у виборах, обирають запропонованих кандидатів і роблять вигляд, що вважають це справжніми виборами…». Вацлав Гавел дописав текст, котрий отримав назву «Лист Ґуставу Гусакові». Надворі була весна 1975 року, в Чехословаччині панувала «нормалізація», а її незмінним символом був Ґустав Гусак – президент країни та генеральний секретар ЦК КПЧ. Людина карколомної і неоднозначної долі.

Формула краси. Дерев’яні церкви України: втрачене мистецтво?

Українські дерев'яні церкви – це фольклор, тільки в архітектурі. Збудовані переважно безіменними для нас майстрами на замовлення спільноти, громади села – вони могли бути (а могли не бути) шедеврами, але завжди втілювали народну уяву про красу, про велич, про присутність Бога на землі. Можливо тому знищення храмів більшовиками українці сприймали як саморуйнування. Дерев'яні церкви зникали з різних причин (вогонь і вода, шашель і грибок, занепад громади), але саме насильницька, свідома деструкція була найболіснішою – через неприродність втрати.

Леся Українка: про що не пишуть у підручниках

Хвора, сумна і з грабельками – такою навчили нас бачити Лесю Українку. Але якою вона була насправді? На щастя, Лариса Косач одна з небагатьох класиків, чий архів (зокрема, листування) вдалося зберегти, а з ним і цілу історію української літератури та життя культурної еліти зламу ХІХ і ХХ століть. Завдяки цим архівам ми можемо подивитися на неї по-новому, а заразом і на цілу епоху: час тендітних дам, літературних вечорів, перших курортів, трамваїв і краси епістолярного стилю…