Безкоштовні екскурсії від Національного музею Революції Гідності

У вересні Національний Музей Революції Гідності проведе безкоштовні тематичні екскурсії основними локаціями Майдану.

Про це "Історичній правді" повідомили у пресслужбі Музею.

 

Збір – в Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану (майдан Незалежності, 18/2, Будинок профспілок). Тут учасники екскурсії ознайомляться з експозицією "Назустріч свободі", в якій зібрано знакові артефакти часів Майдану.

Далі маршрут пролягатиме до стели на майдані Незалежності та алеї Героїв Небесної Сотні зі Дзвоном Гідності біля каплиці архистратига Михаїла. Наші екскурсоводи розкажуть про найгарячіші події Революції Гідності та її героїв.


Тривалість екскурсії – до 1,5 години.


Розклад комплексних екскурсій у вересні:


по вівторках о 18:00 – 7, 14, 21, 28 вересня;

по середах об 11:00 – 8, 15, 22, 29 вересня;

по четвергах об 11:00 – 9, 23, 30 вересня;

в четвер о 18:00 – 2 вересня;

по п'ятницях об 11:00 – 3, 17 вересня;

в суботу о 14:00 – 4 вересня.


Кількість осіб у групах обмежено, тож організатори просять  зареєструватися за посиланням.

Щоб замовити екскурсію англійською, французькою або польською мовою, звертайтеся за телефоном +38 096 2842 807.

Збір в Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану (майдан Незалежності, 18/2, Будинок профспілок).


За наближенням і перебігом вересневих екскурсій Музею Майдану можна стежити в мережі Facebook

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.