Національний музей Революції Гідності запрошує на безкоштовні екскурсії

Маршрут стартуватиме з однієї з “фортець” протестувальників – Будинку профспілок, де нині розміщено Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану

Відвідувачі побачать ізсередини відновлений Будинок профспілок, який свого часу мало не перетворили на приміщення для приватних розважальних закладів. Тут можна ознайомитися з експозицією "Назустріч свободі", в якій зібрано найцікавіші артефакти часів Майдану.

Далі маршрут пролягатиме до майдану Незалежності, де навколо стели розміщується виставковий проєкт "Століття нескорених". Автори експозиції пропонують свіжий погляд на історію легіону УСС, добу УНР, Холодний Яр, УПА, повстанців у таборах ГУЛАГу, дисидентів, Революцію на граніті, Помаранчеву революцію, Революцію Гідності та запрошують відвідувачів знайти паралелі між подіями давнини та Євромайдану.

 

Екскурсанти пройдуть алеєю Героїв Небесної Сотні, де згадаєте найгарячіші події Революції Гідності й героїв біля народного меморіалу неподалік від каплиці архистратига Михаїла та українських новомучеників. Також побачуть ліхтарний стовп, на якому збереглися кульові отвори від пострілів під час подій 18–20 лютого 2014 року.

До слова, Музей Майдану врятував цей артефакт від демонтажу внаслідок пошкоджень під час ДТП на алеї. У супроводі гіда зможете завітати до виставкового простору просто неба "М³: Майдан. Меморіал. Музей" ("Куб") на місці майбутньої будівлі Національного музею Революції Гідності. Там можна оглянути виставку, присвячену подіям трьох українських революцій і створенню Меморіалу Небесної Сотні та Музею Революції Гідності.

Умови проведення ексурсії – на сайті Національний музей Революції Гідності

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.