Українку в'язня концтаборів Анастасію Гулей нагородили Орденом за заслуги ФРН

Нещодавно відбулося нагородження громадянки України Анастасії Гулей Орденом за заслуги Федеративної Республіки Німеччина (орденом "Хрест за заслуги на стрічці") за активність у справі вшанування пам'яті жертв націонал-соціалістської диктатури.

Про це повідомляє Посольство Федеративної Республіки Німеччина у Києві

 

Переживши гестапівські тюрми та концтабори Аушвіц і Берґен-Бельзен (1943 – 1945 рр.), Анастасія Гулей присвятила своє життя примиренню. Як очевидиця тих подій, вона вже понад 20 років розповідає про пережите нею наступним поколінням – особливо в Німеччині.

Її виступи в біографічних дискусіях, здійснення нею патронату над проектами на підтримку культури пам'яті та її співпраця з меморіальними комплексами мають на меті заохотити молоде покоління зайняти наступальну позицію проти расизму, антисемітизму та порушень прав людини.

На церемонії нагородження від імені Федерального президента Франка-Вальтера Штайнмаєра Посол Анка Фельдгузен заявила:

"Для нас, німців, завдання полягає у тому, що ми повинні зберігати історію та пам'ять про людиноненависницьку диктатуру націонал-соціалізму і постійно сприяти її усвідомленню.

Тому Ваш голос проти забуття є і залишається незмірно вагомим. Ваш подарунок – можливість зазирнути у найтемніші сторінки Вашого життя – дає змогу юним і молодим людям виносити власні уроки з історії".


Відзначення активності Анастасії Гулей:

Як президент української "Спілки колишніх політичних в'язнів фашистських концтаборів", вона виступала за проведення між Німеччиною та Україною зустрічей, діалогу і проектів між поколіннями.

З 2010 року вона є партнером з педагогіки пам'яті федеральної землі Саксонія-Ангальт і вже в більш ніж 50 "біографічних дискусіях" поділилася з молоддю, освітянами, політиками та активістами громадянського суспільства своїм безцінним поглядом на час націонал-соціалізму на основі власної життєвої історії.

За її сприяння з 2010 року в Саксонії-Ангальт та Україні щорічно проводяться Німецько-українські зустрічі молоді Meet UP Ukraine.

З 2013 року вона є партнером по співпраці в земельній мережі Саксонії-Ангальт "Школа без расизму – смілива школа".

У 2018 році, як ініціатор і співвидавниця книги "Діти війни – німецько-українські спогади", вона запросила 29 українських очевидців поділитися своїми спогадами про час війни і таким чином збагатила роботу з педагогіки пам'яті в Німеччині та Україні.


ДОВІДКА. Орден за заслуги є найвищим цивільним визнанням Федеративною Республікою Німеччина заслуг перед суспільним благом і присуджується вітчизняним та іноземним громадянам за політичні, соціально-економічні та духовні досягнення, а також за особливі заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина. Нагороджуючи Орденом за заслуги, Федеральний президент Франк-Вальтер Штайнмаєр хоче звернути увагу громадськості на видатні досягнення, які мають, на його думку, особливе значення для загалу.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.