Архів національної пам'яті презентував проєкт реконструкції. ФОТО

Open Space, лабораторії для оцифрування та сучасні архівосховища: яким буде найбільший архів репресивних органів СРСР?

Про це "Історичній правді" по відомили в пресслужбі Архіву.

 

У п'ятницю, 17 липня на вулиці Пухівській, 7 (Деснянський район, Троєщина) Галузевий державний архів Українського інституту національної пам'яті (ГДА УІНП або Архів національної пам'яті) презентував журналістам, громадськості та професійній спільноті архівістів, істориків та музейників проєкт реконструкції приміщення.

Реконструкція, за стабільного фінансування, триватиме два роки. Коли роботи будуть завершені, то у відновленому приміщенні на Пухівській, 7 будуть зібрані близько 4 млн. справ з архівів Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції, Міністерства оборони, Державної прикордонної служби, органів прокуратури, судів тощо. Це буде найбільший архів на території України та серед аналогічних архівів країн Центральної та Східної Європи.

 

Завдання Архіву – зберегти архівні документи репресивних органів та забезпечити право на доступ до цієї інформації для всіх охочих. Такі інституції, в яких зібрані докази злочинів комуністичного тоталітарного режиму, вже давно створені у розвинених європейських країнах, які, свого часу, також будували "комуністичне майбутнє". Зокрема, це Німеччина, Литва, Чехія, Польща, Угорщина тощо.

ГДА УІНП отримав будівлю в 11 тис. кв. метрів на вулиці Пухівській, 7 у червні 2019 року від Національного банку України. Приміщення Архіву розташовується на території Банкнотно-монетного двору НБУ, але будувалося з 1983 року для заводу "Алмаз" (було здане в експлуатацію 1990 року).

Ігор Кулик, Олександр Ткаченка, Антон Дробович
Ігор Кулик, Олександр Ткаченко, Антон Дробович
фото з події – автор Геннадій Мінченко УКРІНФОРМ

25 червня 2019 року ГДА УІНП набув статусу окремої юридичної особи. І одразу ж приступив до роботи. "З вересня минулого року Архів став замовником проєктування та реконструкції приміщення, – розповідає директор ГДА УІНП Ігор Кулик. –

За півроку (вересень 2019 - березень 2020) Архів зібрав вихідні дані, разом з проєктантами розробив проєктну документацію та отримав позитивний експертний висновок. Дипломовані спеціалісти підтвердили, що наші ідеї, промальовані на папері, відповідають всім будівельним, архівним, санітарним та іншим нормам. Фахівці надали підтвердження, що ми можемо переходити до будівництва найсучаснішого Архіву вже на практиці".

У квітні цього року 57,6 млн грн, виділені на реконструкцію Архіву, були забрані на боротьбу з коронавірусом. Відтоді будівництво приміщення стоїть "на паузі".

 

Міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко, який взяв участь у публічній презентації проєкту, висловив підтримку Архіву національної пам'яті:

"Це дуже важливий для України проект, бо ми маємо пам'ятати власну історію в усіх її проявах. Реконструкція архіву відновить історичну справедливість, демократію та дасть всьому світу доступ до правди.

Правди про права людей, чиї долі були знищені СРСР. Плануємо, що архів стане найбільшим у Східній та Центральній Європі, розвиватиме бренд України, стане меккою отримання інформації для совєтологів та дослідників. Все відкрито та доступно без "совершенно секретно".

 
фото з події – автор Геннадій Мінченко УКРІНФОРМ

"Галузевий державний архів Українського інституту національної пам'яті стане місцем консолідації та правди, простором, де будуть зібрані документи репресивних органів, що зберігалися в архівах по всій країні. Тут вони будуть оцифровані та належним чином досліджуватимуться.

У світоглядному сенсі архів стане справжнім флагманом доступу до правди, до майже столітньої історії репресій проти людей, які жили на нашій території", – заявив голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович.

Учасниками заходу стали також голова Державної архівної служби України Анатолій Хромов, директор Галузевого державного архіву Служби безпеки України Андрій Когут. Підтримку Архіву висловив також громадський діяч, політв'язень, історик дисидентського руху, співробітник Харківської правозахисної групи Василь Овсієнко.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Три роки війни в Україні: погляд військового репортера з Словенії

"Буча - це українська Сребреніца", - каже Боштян Відемшек. Словенський військовий репортер збирає матеріал для нової книги, у якій сучасна російсько-українська війна зіставляється з Першою світовою, а усі події планує висвітлювати лише в теперішньому часі. Нещодавно журналіст відвідав Ужгород, після чого опублікував у словенській газеті "Дело" статтю про війну в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Спілка Української Молоді. Як 100 років тому у Києві було створено, а потім знищено студентське підпілля

СУМ заявив про себе в травні 1926-го. В Парижі загинув Симон Петлюра і юнаки вирішили про це розголосити. Ввечері 30 травня в Софійському Соборі відправляли панахиду на пошану 10-ліття смерті Івана Франка. Микола роздрукував близько 100 листівок, розміром 5 х 15 см, зі словами: "Люди, Укранці! Знову пролилася невинна кров кращого сина України. Доки-ж терпіти. Схаменіться, будьте люди...". На кінець відправи Павлушков, Матушевський та Бобир кинули з хорів листівки у натовп.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".