Нацбанк випустить пам'ятну монету з нагоди 250-річчя Запоріжжя

Нацбанк запланував випуск пам’ятної монети "Славетне місто Запоріжжя”.

Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив Запорізький туристичний центр.

 

"Національним банком України заплановано випуск пам'ятної монети України "Славетне місто Запоріжжя" номіналом 5 гривень. Монету планується випустити у вересні 2020 тиражем 35 000 штук", - йдеться у пості.

Монету буде виготовлено з нейзильберу (від німецької "нове срібло") – сплав міді нікелю і цинку. Нова монета буде випущена у вересні з нагоди 250-річчя Запоріжжя.

У дизайні пам'ятної монети буде використано зображення печатки Війська Запорозького Низового 1763 р. із колекції Музею Шереметьєвих (Київ).

 
 

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище