Спецпроект

У Німеччині оголосили вирок колишньому охоронцю концтабору

У Німеччині 23 липня проходили заключні слухання у судовому процесі проти злочинів нацистів у концтаборах під час Другої Світової Війни.

Окружний суд Гамбурга засудив 93-річного колишнього охоронця СС до двох років умовно, повідомляє Tagesspiegel.

 
FOTO: AXEL HEIMKEN/AFP

"Судовий процес проти 93-річного чоловіка, який служив охоронцем СС у колишньому таборі СС "Штутгоф" закінчується у четвер у Вищому обласному суді Гамбурга. Прокурор Гамбурга звинуватив Бруно Д. у вбивстві щонайменше 5230 осіб", - йдеться у повідомленні.

Табір "Штутгоф", розташований поблизу Гданська, був створений одразу після вторгнення Німеччини у Польщу. Спочатку там ув'язнювали польських інтелектуалів, але згодом туди відправляли на смерть все більше і більше євреїв.

Бруно Д. чергував на сторожових вежах навколо табору у Штутгофі між серпнем 1944 і квітнем 1945 р. Прокурор вважає це засобом вбивства в'язнів і вимагав трьох років позбавлення волі для обвинувачуваного, адже той був "гвинтиком у машині для вбивства".

Підсудний заявив у суді, що про справжній масштаб злодіянь він дізнався лише на суді. У своєму останньому слові перед вироком він вибачився перед тими, хто пережив "це пекло божевілля", та їх близьким, але винним себе не визнав.

Адвокат вимагав виправдального вироку і стверджував, що його клієнт, якому було на момент початку служби 17 років, не бачив виходу і не мав вибору, він не зміг уникнути служби в таборі.

Заслухавши аргументи сторін, суд Гамбурга виніс вирок нині 93-річному колишньому охоронцю СС, призначивши йому два роки умовно.


До слова, у 2015 році до чотирьох років тюрми було засуджено колишнього "бухгалтера Освенцима" Оскара Грьонінга. Ще через рік було винесено вирок колишньому охоронцю СС в Освенцимі Рейнгольду Ганнінгу. Інші процеси не вдалися довести до кінця через стан здоров'я старих обвинувачених.

Наразі триває 14 розслідувань щодо колишніх охоронців у нацистських таборах Німеччини. Враховуючи похилий вік обвинувачених, невідомо, чи дійде ще хоча б одна із цих справ до суду. Можливо, вирок Бруно Д. стане останннім.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.