Суд підтвердив заборону на будівництво біля музею у Пирогові

Апеляційний суд залишив у силі рішення господарського суду міста Києва про заборону будівництва житлового комплексу на земділянці біля музею у Пирогові.

Про це інформує пресслужба прокуратури Києва у Facebook.

 

"Суд апеляційної інстанції підтримав позицію прокуратури міста Києва та залишив у силі рішення господарського суду міста Києва про заборону будівництва житлового комплексу на земельній ділянці біля Національного музею народної архітектури та побуту України, що у селі Пирогів", - йдеться у повідомленні.

У відомстві нагадали, що столична прокуратура пред'явила позов про скасування права оренди приватного товариства на 16 га землі вартістю 274 млн грн, що знаходиться в зоні охоронюваного ландшафту в районі Національного музею народної архітектури та побуту України.

"Оскільки товариство розпочало підготовчі роботи на спірній земельній ділянці, прокуратура звернулась до суду із заявою про заборону проведення будь-яких будівельних робіт на цій території", - пояснили у відомстві.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28 травня 2020 року, а також рішенням суду апеляційної інстанції від 23 липня 2020 будівництво біля Національного музею народної архітектури та побуту України заборонено, зазначається у повідомленні.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.