Суд підтвердив заборону на будівництво біля музею у Пирогові

Апеляційний суд залишив у силі рішення господарського суду міста Києва про заборону будівництва житлового комплексу на земділянці біля музею у Пирогові.

Про це інформує пресслужба прокуратури Києва у Facebook.

 

"Суд апеляційної інстанції підтримав позицію прокуратури міста Києва та залишив у силі рішення господарського суду міста Києва про заборону будівництва житлового комплексу на земельній ділянці біля Національного музею народної архітектури та побуту України, що у селі Пирогів", - йдеться у повідомленні.

У відомстві нагадали, що столична прокуратура пред'явила позов про скасування права оренди приватного товариства на 16 га землі вартістю 274 млн грн, що знаходиться в зоні охоронюваного ландшафту в районі Національного музею народної архітектури та побуту України.

"Оскільки товариство розпочало підготовчі роботи на спірній земельній ділянці, прокуратура звернулась до суду із заявою про заборону проведення будь-яких будівельних робіт на цій території", - пояснили у відомстві.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28 травня 2020 року, а також рішенням суду апеляційної інстанції від 23 липня 2020 будівництво біля Національного музею народної архітектури та побуту України заборонено, зазначається у повідомленні.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.