Меморіальний центр Голокосту викладе онлайн 600 архівних книг київських РАГСів

Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» планує у вересні запустити нову онлайн-платформу, на якій буде оприлюднено оцифрований архів із понад 600 книг РАГСів.

Про це Укрінформу повідомили в центрі Голокосту "Бабин Яр".

 

"У рамках проєкту "Імена" Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр" разом із Державним архівом Києва оцифровує архівні книги РАГСів 1925-1936 років. На ці документи вже довгий час чекають люди, яким необхідно підтвердити своє походження або встановити факт родинних зв'язків. На даний момент оцифровано вже понад 20 тисяч документів за 1925-1926 роки", – йдеться у повідомленні.

 

Загалом в архіві – більше 600 книг РАГСів, які містять записи про народження, смерть, шлюб, зміну прізвищ.

"Матеріалів РАГСів того часу надзвичайно багато, ми обробляємо їх частинами, за роками. Ці документи у цифровому форматі зараз у попиті, люди шукають їх з конкретною метою – дізнатися щось про своїх предків, підтвердити єврейство або іншу національність для еміграції, скласти родовід, провести генеалогічне дослідження", – розповідає керівниця проєкту "Імена" Анна Фурман.

Директор Державного архіву Києва Олександр Панченко підтверджує, що люди – і письмово, і особисто – часто звертаються до архіву за цими документами.

"Шукають своє коріння, підтвердження спорідненості, національності, наприклад, у разі, якщо потрібно поховати людину поруч з родичами", – розповів він.

За його словами, архіву складно оцифрувати документи самотужки.

"Записи РАГСів надходять до нас в архів на зберігання і для загального користування через 75 років. На жаль, зараз у нас недостатньо місця у сховищі, тому у нас зберігаються документи тільки по 1936 рік. Записи з 1919 по 1923 роки ми оцифрували самі, але у нас є певні проблеми з сайтом, тому поки що ці скани можна знайти лише в електронній базі у нашій читальній залі", – зазначив Панченко.

Незабаром оцифрований архів книг РАГСів буде доступний на новій онлайн-платформі Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр", яка буде запущена у вересні.


Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр" разом із Державним архівом Київської області оцифрували понад 140 тисяч матеріалів часів нацистської окупації Києва 1941-1943 років, які будуть уперше оприлюднені в рамках проєкту "Імена".

Проект "Імена" був започаткований центром "Бабин Яр" для того, щоб відновити максимально повну інформацію про загиблих в Бабиному Яру та їхніх родичів, а також про людей, які жили в той час у Києві. Ще одна його мета – порівняти склад населення Києва в період окупації, а також до війни та в післявоєнні роки.

Чи здійснювала ОУН замах на Йозефа Геббельса?

У 2006 році в Україні вийшов доволі непогано зроблений десятисерійний документальний серіал Ігоря Кобріна «Собор на крові» про історію українського націоналістичного руху 1920-1940-х років. З нього можна отримати чимало цікавої інформації. Але навряд чи щось може зрівнятися за цікавістю з сенсаційною знахідкою творців серіалу: у червні 1934 році, здійснюючи вдалий атентат на міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Пєрацького, Організація українських націоналістів насправді мала на меті вбити... Йозефа Геббельса, який саме перебував 13-15 червня у Польщі з візитом!

Вбивства в Бабицях: авантюра з трагічним фіналом

Ввечері 2 липня 1951 року в школі чехословацького містечка Бабиці, де саме проходили партійні збори, пролунали постріли. Невелика група підпільців застрелила трьох функціонерів комуністичної партії. Постріли в школі стали кульмінацією історії, котра тягнулась декілька місяців і стала приводом для масового терору комуністичної партії проти місцевого населення.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка

"У Москві все ретельніше готуються до війни": листи до шведської королеви Христини

Одним з найцікавіших періодів в історії України є, безумовно, 1649-1659 роки. Період Визвольної революції і війн з Річчю Посполитою та Московським царством. Діяльність гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Основні матеріали з історії цієї Доби зберігаються за кордоном, тому що Чигирин, Батурин і Глухів - козацькі столиці палали у вогні. Було б логічним шукати важливі документи у польських архівах.
Але там їх знайти неможливо, тому що шведська армія вивезла майже весь архів, давні видання і колекції до Швеції під час польсько-шведської війни у 1650-х роках - так званого "Потопу". Навіть оригінальні документи короля Владислава ІV досі зберігаються у Швеції