Міністр юстиції пропонує зробити із Лук’янівського СІЗО готель

Міністр юстиції Денис Малюська пропонує зробити з Лук’янівського слідчого ізолятора готель, стилізований під в’язницю.

Про це він сказав у коментарі журналістам у четвер, 2 липня, повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

"Ми частково розвантажимо Лук'янівське СІЗО, зробимо на Бориспільській трасі також Київський слідчий ізолятор. Але інвестиційної привабливості будівлі XIX століття особливо не становлять в тому сенсі, що це історичні пам'ятки. Їх не можна знести, побудувати нові будівлі, комплекси, офісні споруди тощо.

Єдиний можливий варіант, який я бачу, але знову ж таки, з бізнесом він не прорахований, це готель, наприклад. Готель, який міг би бути стилізований під в'язницю. В Європі це практикується, користується популярністю", - зазначив міністр.

За його словами, у цьому СІЗО утримували "чимало історичних постатей XIX століття – початку XX: політичних фігур, літераторів, поетів, письменників, і сучасних теж".

 

"Але мова про історичні постаті. Вони всі тут були. Максим Рильський, Грушевський, Винниченко... Багато хто. Врешті-решт, це великий гарний історичний об'єкт.

Складно знайти документи, щоб можна було відслідкувати, хто, де, в якій камері конкретно перебував, але якщо нам це вдасться, це взагалі буде туристична бомба.

Тобто можна ночувати в номері, який був в'язницею, і де, наприклад, перебував відомий поет чи політик. Тим паче недалеко від центру", - сказав Малюська.

 

За словами міністра, потенційно туристичний об'єкт може бути непоганий, але, знову ж таки, для цього треба побудувати на заміну інфраструктуру, вивезти людей і зробити великий ремонт. "І, скоріш за все, звичайно, що це не Мін'юст робитиме готель, але потенційно історія, можливо, цілком пристойна як для бізнес-проєкту", - додав він.

Водночас міністр юстиції наголосив на тому, що слідчі ізолятори будуть виведені за межі центрів міст.

"Це буде реалізовано... Ми зараз очікуємо прийняття закону, який дозволить нам продавати наші тюрми і отримувати 70% доходів, залишати собі на нове будівництво.

Власне, як частина цього етапу, ми продамо якісь заморожені тюрми, отримаємо перші кошти, почнемо будувати слідчі ізолятори за межами міста або в промзоні, звільнимо СІЗО в центрі міста і будемо продавати його.

Тобто це багаторічний проєкт. Ми повиводимо слідчі ізолятори з центрів міст практично всюди, але триватиме це мінімум років 10", - додав Малюська.

 


Як відомо, на початку червня міністр юстиції Малюська поінформував, що до Верховної Ради внесено та зареєстровано законопроєкт "Про внесення змін до бюджетного кодексу України" №3591, який дозволить продавати законсервовані в'язниці.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.