У Британії на аукціоні продають зображення музи Пікассо

У Лондоні на аукціоні продають картину художника Пабло Пікассо, на якій він зобразив свою музу — Марі-Терезу Вальтер.

Про це повідомляється на сайті аукціонного дому Sotheby's.

 

Роботу продадуть 28 липня. Її оціночна вартість — 6—9 млн фунтів стерлінгів (7,4—11 мільйонів доларів).

Роботу Пікассо намалював у 1931 році вугільним олівцем і підписав "Жінка, що спить". Вважається, що вона присвячена Вальтер — саме у ці роки у неї був роман з художником. Ці стосунки надихнули Пікассо на створення безлічі полотен, малюнків і скульптур, які згодом назвали шедеврами.

Їхні стосунки почалися, коли Марі-Терезі було 17 років, а Пікассо — 45, він був у шлюбі та проживав зі своєю першою дружиною, російською балериною Ольгою Хохловою.

Портрет Пікассо зберігав до самої смерті, після чого він перейшов до його сина Бернарда. Нинішній власник купив роботу у 1986 році.

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.

"Ритуал пам’ятання має бути дією", - Катерина Даценко

Інтерв’ю зі співзасновницею ГО "Вшануй" Катериною Даценко для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Путч, зупинений бананом, та інші курйози з історії Сейшельських островів

Майже загублені в Індійському Океані Сейшельські острови не часто потрапяли на шпальти світових медіа – а до туристичного буму кінця XX сторіччя й поготів. Утім, траплялися і винятки. Як 25 листопада 1981 року. Ще б пак – в цей день у далекій державі відбулася спроба державного перевороту, ще й за участю одного з найвідоміших на планеті ватажків іноземних найманців. До того ж в історію зрештою виявилися втягнутими кілька інших країн, зокрема Південна Африка та Індія. Щоправда, в підсумку спроба путчу виявилася невдалою. А причиною провалу став… звичайний банан.

Таємниця смерті Михайла Грушевського. Невідомі одкровення лікарки

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які стосуються Михайла Грушевського. Відображена в них інформація свідчить про те, що до постаті голови Української Центральної Ради органи нквс/кдб проявляли неабиякий оперативний інтерес в усі періоди його життя і навіть після смерті. Зокрема, йдеться про те, що до з'ясування обставин загадкової смерті академіка поверталися через понад 20 років після того, як це сталося 24 листопада 1934 року.