У Латвійському художньому музеї скоро з’явиться україномовний аудіогід

Посол України в Латвії Олександр Міщенко та директор Латвійського національного художнього музею Мара Лаце підписали договір, завдяки якому в одному з найбільших музеїв Латвії скоро буде впроваджено український аудіогід.

Про це повідомляє у Facebook Посольство України в Латвії.

 

"2 липня 2020 р. посол України в Латвії О. Міщенко та директор Латвійського національного художнього музею М. Лаце підписали договір про передачу музею україномовного контенту, згідно з яким розпочинається завершальний етап реалізації проєкту з впровадження в музеї українського аудіогіду – його інтеграція у систему аудіогідів музею", – йдеться у повідомленні.

Як відомо, попередня домовленість про співпрацю з музеєм та створення у ньому україномовного аудіогіду була досягнута у жовтні 2019 року, під час візиту дружини Президента Олени Зеленської, яка особисто опікується цим проєктом.

Після цього підготовчі роботи, зокрема переклад, редактура, аудіозапис, тривали кілька місяців. Останній етап – інтеграція контенту в україномовну версію мобільного додатку музею.

Ця версія відтворюватиме аудіовізуальну інформацію про постійно діючі експозиції музею, унікальну архітектуру будівлі, а також матиме інтерактивну навігацію з елементами доповненої реальності.

У такий спосіб за допомогою новітніх технологій твори латвійських митців XІХ-XX століть стануть доступними для українських туристів і поціновувачів мистецтва.

Презентація україномовної версії мобільного додатку музею очікується у другій половині серпня 2020 року.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".