У Латвійському художньому музеї скоро з’явиться україномовний аудіогід

Посол України в Латвії Олександр Міщенко та директор Латвійського національного художнього музею Мара Лаце підписали договір, завдяки якому в одному з найбільших музеїв Латвії скоро буде впроваджено український аудіогід.

Про це повідомляє у Facebook Посольство України в Латвії.

 

"2 липня 2020 р. посол України в Латвії О. Міщенко та директор Латвійського національного художнього музею М. Лаце підписали договір про передачу музею україномовного контенту, згідно з яким розпочинається завершальний етап реалізації проєкту з впровадження в музеї українського аудіогіду – його інтеграція у систему аудіогідів музею", – йдеться у повідомленні.

Як відомо, попередня домовленість про співпрацю з музеєм та створення у ньому україномовного аудіогіду була досягнута у жовтні 2019 року, під час візиту дружини Президента Олени Зеленської, яка особисто опікується цим проєктом.

Після цього підготовчі роботи, зокрема переклад, редактура, аудіозапис, тривали кілька місяців. Останній етап – інтеграція контенту в україномовну версію мобільного додатку музею.

Ця версія відтворюватиме аудіовізуальну інформацію про постійно діючі експозиції музею, унікальну архітектуру будівлі, а також матиме інтерактивну навігацію з елементами доповненої реальності.

У такий спосіб за допомогою новітніх технологій твори латвійських митців XІХ-XX століть стануть доступними для українських туристів і поціновувачів мистецтва.

Презентація україномовної версії мобільного додатку музею очікується у другій половині серпня 2020 року.

«Стежками предків»: українська Сяніччина

Цьогоріч у червні відбулася друга в своєму роді пошукова експедиція «Стежками предків», основна мета якої — фіксація культурної спадщини українців, які до середини ХХ століття жили на теренах сучасної південно-східної Польщі. Львів'яни, учасники експедиції, відвідали Сяніцький повіт, де за 7 днів зробили фото- та відеофіксацію близько 100 існуючих та неіснуючих сіл, щоб згодом сформувати популярний путівник для туристів та краєзнавців.

Чи здійснювала ОУН замах на Йозефа Геббельса?

У 2006 році в Україні вийшов доволі непогано зроблений десятисерійний документальний серіал Ігоря Кобріна «Собор на крові» про історію українського націоналістичного руху 1920-1940-х років. З нього можна отримати чимало цікавої інформації. Але навряд чи щось може зрівнятися за цікавістю з сенсаційною знахідкою творців серіалу: у червні 1934 році, здійснюючи вдалий атентат на міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Пєрацького, Організація українських націоналістів насправді мала на меті вбити... Йозефа Геббельса, який саме перебував 13-15 червня у Польщі з візитом!

Вбивства в Бабицях: авантюра з трагічним фіналом

Ввечері 2 липня 1951 року в школі чехословацького містечка Бабиці, де саме проходили партійні збори, пролунали постріли. Невелика група підпільців застрелила трьох функціонерів комуністичної партії. Постріли в школі стали кульмінацією історії, котра тягнулась декілька місяців і стала приводом для масового терору комуністичної партії проти місцевого населення.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка