Київрада надала землі на Протасовому Яру статус зеленої зони

Київська міська рада повернула статус території зелених насаджень загального користування земельним ділянкам у парку відпочинку Протасів Яр у Солом’янському районі Києва.

Відповідне рішення підтримали 74 депутати Київради, повідомляє пресслужба міськради.

 

"Йдеться про земельну ділянку площею 3,15 га на вулиці Миколи Амосова, яка розміщується у парку відпочинку Протасів Яр. Зелена зона з 1966 року є парком. Проте, незважаючи на цей статус, близько 30 гектарів лісу багато років тому були роздані приватним фірмам для забудови", - йдеться у повідомленні.

Зокрема, у 2002 році ділянку на Миколи Амосова було переведено з території зелених насаджень загального користування до території житлової і громадської забудови. На цій підставі були внесені зміни до Програми розвитку зеленої зони міста Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста.

Таким чином земельну ділянку площею 3,15 га у парку відпочинку Протасів Яр було виключено з переліку зелених територій загального користування міста Києва. І там планувалася забудова.

"Місто робить все для наведення ладу із землею урочища. На найближчу сесію Київради буде винесений ще один важливий проєкт рішення – про відмову у поновленні договору оренди з "Інтербуд Компані". Тож прошу депутатів відповідально поставитись до ухвалення цього важливого питання", – зазначив Кличко.

На землях Протасового Яру у подальшому планують створити регіональний ландшафтний парк.

Кияни неодноразово вимагали повернути ділянці статус зеленої зони та змінити цільове призначення частини земельних ділянок Протасового Яру.

28 липня Київрада ухвалила рішення, відповідно до якого скасувала зміни до Генерального плану столиці та перевела ділянку на вулиці Миколи Амосова з території житлової і громадської забудови до території зелених насаджень загального користування.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.