Київрада надала землі на Протасовому Яру статус зеленої зони

Київська міська рада повернула статус території зелених насаджень загального користування земельним ділянкам у парку відпочинку Протасів Яр у Солом’янському районі Києва.

Відповідне рішення підтримали 74 депутати Київради, повідомляє пресслужба міськради.

 

"Йдеться про земельну ділянку площею 3,15 га на вулиці Миколи Амосова, яка розміщується у парку відпочинку Протасів Яр. Зелена зона з 1966 року є парком. Проте, незважаючи на цей статус, близько 30 гектарів лісу багато років тому були роздані приватним фірмам для забудови", - йдеться у повідомленні.

Зокрема, у 2002 році ділянку на Миколи Амосова було переведено з території зелених насаджень загального користування до території житлової і громадської забудови. На цій підставі були внесені зміни до Програми розвитку зеленої зони міста Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста.

Таким чином земельну ділянку площею 3,15 га у парку відпочинку Протасів Яр було виключено з переліку зелених територій загального користування міста Києва. І там планувалася забудова.

"Місто робить все для наведення ладу із землею урочища. На найближчу сесію Київради буде винесений ще один важливий проєкт рішення – про відмову у поновленні договору оренди з "Інтербуд Компані". Тож прошу депутатів відповідально поставитись до ухвалення цього важливого питання", – зазначив Кличко.

На землях Протасового Яру у подальшому планують створити регіональний ландшафтний парк.

Кияни неодноразово вимагали повернути ділянці статус зеленої зони та змінити цільове призначення частини земельних ділянок Протасового Яру.

28 липня Київрада ухвалила рішення, відповідно до якого скасувала зміни до Генерального плану столиці та перевела ділянку на вулиці Миколи Амосова з території житлової і громадської забудови до території зелених насаджень загального користування.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".

Михайло Воскобійник. Останній Голова Української Національної Ради

22 серпня 1992 року на урочистостях із відзначення першої річниці відновлення незалежності України повноважні представники Державного центру УНР в екзилі склали свої повноваження і передали їх у Києві очільникам відновленої України. Серед них був Голова Української Національної Ради Михайло Воскобійник. На той час в архівних фондах української зовнішньої розвідки лежала ще не розсекречена справа-формуляр на нього під назвою "Елегантний".

Сухомлинський VS Макаренко: остаточне вирішення церковного питання в Павлиші

Ім'ям Василя Сухомлинського названо вулиці та навчальні заклади, його, як педагога і досі шанують не лише в Україні, а навіть у Китаї. Навколо нього сформовано образ гуманіста, "павлиського добротворця", який щиро любив дітей та віддавав їм своє серце. Часом Сухомлинського навіть зараховують до покоління "шістдесятників" у педагогіці, намагаючись створити образ прихованого борця з комуністичною системою.