Вшанування козаків І-го Українського полку. АНОНС

12 серпня на Замковій горі в Києві відбудеться урочиста церемонія вшанування місця поховання козаків І-го Українського полку імені Богдана Хмельницького

Захід відбувається за ініціативи відділу "Музей Української революції 1917–1921 рр." НМІУ.

У церемонії візьмуть участь Національний музей історії України, Національний військово-історичний музей України, Спілка офіцерів України та низка культурних, наукових та громадсько-патріотичних організацій. До заходу долучиться народний артист України Тарас Компаніченко.

 

Нагадаємо, що 1 травня 1917 р. в Києві проголосили створення Першого українського козацького полку імені гетьмана Богдана Хмельницького: ця подія започаткувала українізацію військових частин у російській армії. 8 серпня, вирушаючи з Києва на російсько-німецький фронт, на станції Пост-Волинський ешелон богданівців зазнав несподіваного провокативного нападу з боку російських кірасирів та донських козаків, внаслідок чого загинуло 16 українських військовиків та понад півсотні було поранено.

12 серпня відбувся похорон козаків-богданівців, організований на урядовому рівні; багатотисячну жалобну процесію очолював голова Української Центральної ради М. Грушевський. На могилі козаків 1-го Українського полку імені Богдана Хмельницького, яку облаштували на Замковій (Флорівській) горі в Києві, встановили дубовий хрест, а Військовий клуб імені гетьмана Павла Полуботка поклав вінок із написом "Смійся, враже, та не дуже".

За часів Української революції 1917–1921 рр. місце поховання козаків-богданівців стало для українських патріотів одним із символів боротьби за ствердження державної незалежності України. Організатори закликають усіх небайдужих активно долучатися до вшанування пам'яті козаків-богданівців, які першими в добу Української революції віддали життя за незалежність України.

Збір відбудеться 12 серпня 2020 р. за адресою: Андріївський узвіз, 20б (біля сходів на Замкову гору) о 18.00. Організатори просять учасників утриматися від використання на заході партійної символіки.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.