Відкриття виставки «1920: на захисті Європи від більшовизму». Анонс

Виставка є спільним проєктом Українського інституту національної пам’яті, Державної архівної служби України, Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам’яті.

27 серпня 2020 року о 12.00 на Контрактовій площі (сквер № 3) відбудеться відкриття виставки "1920: на захисті Європи від більшовизму".

Виставка вшановує 100-річчя подій, які в історії отримали назву "Диво над Віслою". Рівно 100 років тому, в серпні 1920 року, українська та польська армії спільними зусиллями зупинили наступ російських більшовицьких військ на Європу. Перемога Війська Польського під Варшавою стала можливою, зокрема, завдяки вмілій обороні Замостя українськими та польськими частинами під командуванням українця – полковника Армії УНР Марка Безручка. Воєнний успіх польських та українських військ зруйнував плани більшовиків щодо поширення "червоної" революції в Європі.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.