У Харкові відкрили виставку до 77-ї річниці визволення міста від нацистів

Відкриття виставки світлин Харкова воєнних років відбулося у Центральному парку культури та відпочинку імені Горького напередодні Дня міста.

Про це повідомляє пресслужба Харківської міськради.

 

"Виставка присвячена 77-й річниці визволення міста Харкова від нацистських загарбників, і тому більшість знімків – це світлини воєнних років. Проводити таку виставку – це давня традиція міста", - зазначив співорганізатор виставки депутат міськради Габріел Михайлов.

За його словами, у цієї виставки є й постійні відвідувачі: "Вони з року в рік приходять сюди, щоб побачити частину історії нашого міста. Це складний, суперечливий і трагічний період. Але водночас – це роки подвигу і мужності, які ми шануємо і сьогодні".

Михайлов розповів, що 90% знімків – періоду 1941-1943 років. Їх придбрали у вітчизняних та зарубіжних архівах. Багато фото з приватних колекцій, які купувалися на аукціонах по всьому світу.

За його словами, крім знімків воєнного Харкова є сучасні фото, зроблені в останні роки співорганізатором виставки, фотомитцем Володимиром Бисовим: "Їх небагато, але вони чітко демонструють основні перетворення в місті".

Експозиція включає понад 250 світлин і працюватиме до 22 вересня.

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.