У Польщі відкрили відреставроване кладовище вояків УНР. ФОТО

У місті Ланьцут (південний схід Польщі) відбулося урочисте відкриття відновленого кладовища, де поховані вояки УНР.

Про це повідомляє власний кореспондент Укрінформу.

 

Участь у церемонії взяли понад 100 осіб: члени української діаспори, українські дипломати та представники української та польської влади.

Посол України в Польщі Андрій Дещиця підкреслив, що вшанування солдатів та офіцерів армії УНР, є обов'язком, оскільки вони боролися за вільну України, Польщу і Європу від більшовизму.

"Вони герої України та Польщі і ми повинні про це пам'ятати. Ми також повинні пам'ятати, що наш спільний союз є гарантією безпеки в Європі, безпеки й розвитку наших вітчизн і наших народів", - підкреслив Дещиця.

Він додав, що завдяки полеглим 100 років тому українським солдатам й офіцерам українці і поляки разом зараз "торують шлях добросусідських відносин".

 

Голова Українського інституту національної пам'яті України Антон Дробович нагадав, що у Ланьцуті поховано 550 солдат й офіцерів армії УНР. Він наголосив, що українці і поляки 100 років тому об'єднали свої зусилля проти більшовиків, розуміючи, що загроза є "катастрофічною".

За його словами, важливо говорити про ці перемоги, які відбулися сторіччя тому, оскільки Росія зараз знову атакує і хоче захопити східну Європу.

"Зараз тут відбувається не якась формальна процедура, а урочистість, яка свідчить про те, що ми пам'ятаємо про героїчні вчинки предків", - наголосив Дробович.

Він додав: це також має бути прикладом для сучасних поколінь військовослужбовців і свідченням того, що подвиги предків не є марними і вони не будуть забуті.

Віцемаршалок Сейму РП Ришард Терлецький підкреслив, що в 1920 році поряд з польською армією боролася також й українська, а полковник армії УНР Марко Безручко очолював героїчну оборону від більшовиків міста Замосць.

 

"Тисячі українських солдатів тоді боролися разом з польськими товаришами по зброї. Це важлива подія в історії наших країн. Цей союз, коли українці допомогли нам виграти битву",- констатував польський політик.

Голова управління з питань ветеранів та репресованих осіб уряду РП Ян Юзеф Каспшик звернув увагу, що століття тому українці спільно з поляками зупинили похід Росії на Європу з її імперськими намірами.

"Ми вшановуємо тих, хто віддав життя за те, щоб Україна, Польща і Європа залишалися вільними. Вони залишили нам заповіт будувати братерство під польським на українським народами",- підкреслив Каспшик.

 

Своєю чергою голова Об'єднання українців у Польщі Петро Тима зазначив, що це століття не було "втраченим часом" для польсько-українських відносин, оскільки хоч про це не можна було говорити в часи комуністичної Польщі, то пам'ять про союзництво Юзефа Підсудського і Симона Петлюри зберігала еміграція.

Він наголосив, що зараз у Польщі є багато місць, де українці та поляки можуть спільно зустрічатися і згадувати про події героїчного минулого. Серед таких місць він назвав Холм, Александрув Куявський, Тарнув, Ланьцут тощо.

 

Священнослужителі УГКЦ та військові православні капелани з України відслужили молебень у пам'ять про загиблих українців. Вони вручили українські церковні нагороди особам, які доклали зусиль до відновлення українського військового кладовища в Ланьцуті. Згодом, українці та поляки поклали вінки до монумента воякам УНР на кладовищі та спільно посадили на цвинтарі калину.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.