На Волині встановили пам'ятник двом сотникам УПА

У Мильцях Старовижівського району освятили пам'ятник сотникам УПА.

Про це повідомляє Район.Історія.

 
фото: Район.Історія

Подія відбулася 23 серпня у День державного прапора України.

З нагоди цієї події на кладовище прибули представники духовенства православної церкви України, родичі сотників, їх земляки із села Мизового, активісти з інших куточків.

Після закінчення урочистостей усі присутні біля могил сотників виконали Гімн України.

Уродженці Мизового Костянтин Жолинський та Михайло Поляк загинули у 1943 році. Обоє були сотниками Української Повстанської Армії, вірними синами України, поклали за неї свої голови, коли їм навіть не було тридцяти.

 
фото: Район.Історія

Багато десятиліть на їх могилі у селі Мильці Старовижівського району не було ніякого ні хреста, ні бодай якогось знака. Лише невеликий горбик землі. Але зусиллями людей, небайдужих до своєї минувшини, історичну пам'ять вдалось відновити.

Долю двох загиблих своїх земляків дослідив та розповів широкому колу громадськості краєзнавець Микола Шаясюк. Місце поховання сотників показали старожили.

Після цього депутат Старовижівської районної ради Іван Омельчук разом зі своїм колегою Анатолієм Лавринюком та родичами виготовив та встановив на їх могилі пам'ятник.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.