Порошенко vs Тютюнник: у Крижополі знайшли компроміс щодо назви вулиці

У Крижополі на громадському обговоренні мешканці селища підтримали ідею про перейменування частини вулиці генерал-хорунжого армії УНР Юрія Тютюнника на честь Олексія Порошенка – батька екс-президента

Про це повідомляє Вежа.

За словами секретарки Крижопільської селищної ради Людмили Пасічник, в обговоренні взяло участь 57 людей.

Учасники обговорення розглядали три пропозиції – в двох йшлося про перейменування частини вулиці (різної протяжності), в третій йшлося про залишення назви вулиці без змін.

Найбільшу кількість голосів набрала пропозиція з приводу розподілу вулиці і перейменування її частини (800 метрів) на честь Олексія Порошенка. Як пояснила пані Людмила, загальна протяжність вулиці складає 2 800 метри.

 

Вулиця Тютюнника починається в центрі селища, проходить через залізничне полотно і закінчується в промисловій зоні. Перейменувати планують саме ту частину вулиці, де розташовані офіси та технічна база підприємства "ПК "Поділля".

Ідея перейменувати вулицю належить працівнику ПК "Поділля", яке розташоване на вулиці Юрія Тютюника. Саме це підприємство було засноване Олексієм Порошенком.

Наступний крок у перейменуванні – голосування депутатів Крижопільської селищної ради.

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.