Порошенко vs Тютюнник: у Крижополі знайшли компроміс щодо назви вулиці

У Крижополі на громадському обговоренні мешканці селища підтримали ідею про перейменування частини вулиці генерал-хорунжого армії УНР Юрія Тютюнника на честь Олексія Порошенка – батька екс-президента

Про це повідомляє Вежа.

За словами секретарки Крижопільської селищної ради Людмили Пасічник, в обговоренні взяло участь 57 людей.

Учасники обговорення розглядали три пропозиції – в двох йшлося про перейменування частини вулиці (різної протяжності), в третій йшлося про залишення назви вулиці без змін.

Найбільшу кількість голосів набрала пропозиція з приводу розподілу вулиці і перейменування її частини (800 метрів) на честь Олексія Порошенка. Як пояснила пані Людмила, загальна протяжність вулиці складає 2 800 метри.

 

Вулиця Тютюнника починається в центрі селища, проходить через залізничне полотно і закінчується в промисловій зоні. Перейменувати планують саме ту частину вулиці, де розташовані офіси та технічна база підприємства "ПК "Поділля".

Ідея перейменувати вулицю належить працівнику ПК "Поділля", яке розташоване на вулиці Юрія Тютюника. Саме це підприємство було засноване Олексієм Порошенком.

Наступний крок у перейменуванні – голосування депутатів Крижопільської селищної ради.

Вбивства в Бабицях: авантюра з трагічним фіналом

Ввечері 2 липня 1951 року в школі чехословацького містечка Бабиці, де саме проходили партійні збори, пролунали постріли. Невелика група підпільців застрелила трьох функціонерів комуністичної партії. Постріли в школі стали кульмінацією історії, котра тягнулась декілька місяців і стала приводом для масового терору комуністичної партії проти місцевого населення.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка

"У Москві все ретельніше готуються до війни": листи до шведської королеви Христини

Одним з найцікавіших періодів в історії України є, безумовно, 1649-1659 роки. Період Визвольної революції і війн з Річчю Посполитою та Московським царством. Діяльність гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Основні матеріали з історії цієї Доби зберігаються за кордоном, тому що Чигирин, Батурин і Глухів - козацькі столиці палали у вогні. Було б логічним шукати важливі документи у польських архівах.
Але там їх знайти неможливо, тому що шведська армія вивезла майже весь архів, давні видання і колекції до Швеції під час польсько-шведської війни у 1650-х роках - так званого "Потопу". Навіть оригінальні документи короля Владислава ІV досі зберігаються у Швеції

П'ять українських історій про пандемію "іспанки"

Іспанку просто не фіксували у документах. Дані про кількість хворих та померлих часто не збирали. Тим паче, що паралельно тривала пандемія холери. А специфічно в Україні – епідемія тифу. Холера і тиф були знайомі українським лікарям. А перед симптомами нібито застуди, яка за кілька днів вбивала людей, виявились безпорадними. Кількість жертв іспанки в Україні ми не знаємо. Можемо навести лише кілька історій про перебіг хвороби. Але, можемо точно стверджувати, що іспанка разом з іншими епідеміями руйнувала українську державність не менше, а, може, навіть, і більше від недолугих політичних кроків.