У Полтаві презентували поштовий конверт до 130-річчя від дня народження Миколи Зерова

Цьогоріч з ініціативи Українського інституту національної пам’яті (УІНП) згідно з Постановою Верховної Ради України «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2020 році» 130-річчя від дня народження Миколи Зерова (1890 – 1937) – уродженця міста Зіньків на Полтавщині, талановитого поета, перекладача, критика, вченого, педагога, жертви комуністичного режиму відзначається на державному рівні.

У Полтаві вже провели літературні читання,наукові конкурси і конференції, опублікували відеолекції та просвітницькі статті, повідомляє видання 0532.ua.

 

Заходи з вшанування поета-мученика днями продовжилися у круглій залі Полтавського поштамту. Там відбулася урочиста церемонія спеціального погашення немаркованого художнього конверта "130 років від дня народження Миколи Зерова".

У церемонії взяли участь директор Полтавської дирекції АТ "Укрпошта" Юрій Набасов, кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри української літератури Полтавського національного педуніверситету імені В.Г.Короленка Ганна Радько, голова Мачухівської ОТГ Валерій Білокінь та філолог, учений-журналіст, краєзнавець, публіцист, громадський діяч Гліб Кудряшов.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.