У стамбульському аеропорту відкрили музей. ФОТО

В аеропорту «Стамбул» почав роботу музей, експонати якого розповідають про основні віхи історії Туреччини. Зараз в музеї діє виставка «Скарби Туреччини: обличчя престолів».

Про це повідомляє власний кореспондент Укрінформу в Туреччині з посиланням на інформацію, отриману в пресслужбі летовища.

 

"Кожен пасажир, який буває в Туреччині, відтепер матиме можливість побачити всі значні артефакти нашої історії в одному музеї. Ми хочемо, щоб аеропорт Стамбула, який вже є глобальним центром і всесвітньою точкою зустрічей, став ще й центром зустрічей з культурою та мистецтвом", – прокоментував відкриття музею генеральний директор аеропорту Кадрі Самсунлу.

 

Музейний простір має площу 1 тис. кв.м. Експозиція "Скарби Туреччини: обличчя престолів" включає 219 експонатів, які були зібрані з 29 різних музеїв.

 

"Стамбул приєднався до клубу великих аеропортів з музеями, серед яких багато інших міст світу, як-от Сан-Франциско, Амстердам, Афіни та Каїр", – йдеться в повідомленні пресслужби.

 

Довідково. Найбільша в світі авіагавань – аеропорт Стамбула – відкрилася наприкінці жовтня 2018 року. Аеропорт продовжуватиме розбудовуватися впродовж 10 років, поки всі етапи не буде завершено до 2028 року.

Планувалося, що після відкриття першого етапу новий аеропорт зможе обслуговувати до 90 мільйонів пасажирів на рік. Із реалізацією всіх етапів проєкту цей показник має збільшитися до 150 мільйонів, а за потреби його доведуть до 200 мільйонів пасажирів, що дасть йому змогу стати найбільшим у світі.

Після початку світової пандемії коронавірусу цей аеропорт став хабом для повернення громадян з різних куточків світу додому. Пізніше аеропорт "Стамбул" першим у країні отримав сертифікат "Безпечного туризму".

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.