Кабмін затвердив план заходів до Дня пам’яті захисників України

Кабінет Міністрів затвердив план заходів з відзначення 29 серпня Дня пам’яті захисників України

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба Мінветеранів.

"На засіданні уряду було затверджено розпорядження КМУ "Про заходи з відзначення у 2020 році Дня пам'яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України", який з 2019 року щорічно відзначається в Україні 29 серпня. Проєкт розпорядження розроблений за ініціативи Міністерства у справах ветеранів України", - йдеться у повідомленні.

Зазначається, що його основна мета - впровадження нових традицій ушанування пам'яті загиблих воїнів - захисників України. Як очікується, розпорядження матиме позитивний вплив на інтереси ветеранів війни та сімей загиблих, які поклали свої життя в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, сприятиме консолідації та розвиткові української нації.

У цей день передбачено приспущення державного прапора України та оголошення загальнонаціональної хвилини мовчання, обмеження розважально-концертних заходів та трансляцій на телебаченні й радіо, покладання квітів до пам'ятників, пам'ятних знаків та місць поховань захисників України, а також проведення національно-патріотичних заходів.

Крім того, обласним та Київська міській держадміністраціям дано доручення до 15 серпня розробити і затвердити свої регіональні плани вшанування пам'яті загиблих захисників України.

Також цього року планується встановлення зменшених копій державного прапора на усіх могилах захисників України, проведення всеукраїнської акції пам'яті "Сонях", велопробігу ветеранів за маршрутом Ужгород – Маріуполь та низки  інших заходів.

Як повідомлялося, цей пам'ятний день встановив 24 серпня 2019 року Президент Володимир Зеленський. Дата приурочена до дня найбільших втрат української армії на Донбасі - дня виходу з оточення в Іловайську 29 серпня 2014 року.

 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.