Мер Одеси планує перейменувати проспект Небесної Сотні

Міський голова Одеси анонсував громадські слухання щодо перейменування проспекту Небесної Сотні на вулицю Маршала Жукова

Про таку заяву на сесії міської ради повідомляє Суспільне.Новини.

За його словами, мерія звернулася до Українського інституту національної пам'яті, аби отримати пояснення законів про декомунізацію та їхніх обмежень щодо перейменування вулиць.

"Наразі я підписав розпорядження щодо скликання громадських слухать. Аби обговорити повернення деяким вулицям в місті попередніх назв. Ніхто не забирав у Одеси та громади право під час слухань визначати назви вулиць", – наголосив Труханов.

За його словами, зокрема йдеться про проспект Небесної Сотні, який раніше носив ім'я Маршала Жукова. Також мер Одеси планує обговорити повернення вулиці Інглезі декомунізованої назви – 25-ої Чапаєвської Дивізії.

 

Шістдесятники: Чехословаччина як вікно у світ

Алена Моравкова, молода чехословацька перекладачка, сиділа в кафе в центрі Києва на Хрещатику і їла морозиво. На дворі був початок шістдесятих років, в СРСР цвіла хрущовська “відлига”, суспільна атмосфера була просякнута оптимізмом, незабаром Гагарін полетів в космос а перший секретар КПРС все повторював з різноманітних трибун тези про настання справжнього комунізму. Моравкова була учасником чехословацької делегації, котра приїхала в Київ на міжнародний ярмарок. Там вона познайомилась із місцевими молодими письменниками. Зараз ці молоді люди сиділи з нею за одним столом: Микола Вінграновський, Іван Драч, Віталій Коротич. Незабаром цих поетів почнуть називати шістдесятниками

Кількість жертв Голодомору: підрахунки Степана Соснового

Серед розмаїття досліджень, присвячених подіям колективізації та Голодомору в Україні, особливе місце посідає наукова концепція агронома-економіста Степана Миколайовича Соснового, оприлюднена ним у 1942 – 1943 роках на шпальтах газети «Нова Україна», що в ті роки друкувалась в окупованому німцями Харкові

ОУН і Голод 1946-1947 років на Буковині. Як повстанці документували Голодомор

Наприкінці 1946 року, після жорсткої хлібозаготівельної кампанії, яка вимела із господарств українців практично усі продукти харчування, по всій Буковині запанував голод. Навесні 1947 року результати голоду стали просто кричущими. Численні голодні смерті, спухлі від голоду селяни заполонили буковинські села

Шарлотта Гарріг Масарикова. Замальовка до 170-річчя від дня народження

Шарлотта завжди була надійною підтримкою для чоловіка у складних перипетіях його політичного життя, а також першою і найвимогливішою читачкою усіх праць Томаша. Без її схвалення і оцінки жоден з його творів не йшов до друку. Виважена, спокійна, доброзичлива, але, водночас, непохитна у засадничих питаннях, вона викликала щире захоплення друзів і ненависть опонентів Томаша Масарика.