АНОНС: У Національному музеї історії України відбудеться виставка "Золото Поділля: історія народів"

Відбулося укладання договору про експонування в Національному музеї історії України виставки із зібрання Вінницького обласного краєзнавчого музею «Золото Поділля: історія народів».

Про це повідомляє видання "День".

 

Виставка репрезентує найвідоміші та найкращі археологічні знахідки із зібрань ВОКМ та НМІУ, пов'язані з археологією Поділля. Представлені на виставці предмети відображають культуру багатьох народів, які проживали у цьому регіоні від найдавніших часів до Середньовіччя.

Від НМІУ договір підписав генеральний директор музею д.і.н. Федір Андрощук, від ВОКМ – директорка пані Катерина Висоцька. Договір підписано в рамках загальної угоди між музеями про наукову та творчу співпрацю. Під час підписання договору керівники музеїв домовилися про проведення в 2021 р. у Вінниці виставки із зібрання НМІУ.

Відвідувачі виставки "Золото Поділля: історія народів" побачать витвори із золота та найбільшу в Європі колекцію бурштинових прикрас доби пізньої бронзи з унікального курганного могильника Гордіївка.

Окрасою виставки є численні золоті прикраси, коштовна зброя та срібний посуд, знайдені в одному з найбагатших сарматських поховань, яке вважається могилою царя Інісмея, правителя Ольвії.

Унікальними є скарби, пов'язані з Великим переселенням народів, які потрапили до музею в 2019 р. і практично ніде не експонувалися.

Досконалість ремісництва перших слов'ян та різноманіття їхнього вбрання демонструють знахідки з майстерні ювеліра, дослідженій біля с. Бернашівка на Дністрі. Це єдиний такий комплекс раннього середньовіччя.

Про високий розвиток Східного Поділля у Х сторіччі та зв'язки з далекими країнами й народами за Києво-Руських часів свідчать скарби із сотнями срібних арабських монет.

"Золото Поділля: історія народів" – перший проєкт, яким Національний музей історії України та Вінницький обласний краєзнавчий музей започатковують міжмузейний обмін, що передбачає комплексні виставки з колекцій музеїв різних регіонів України. Ініціатива спрямована на об'єднання українського суспільства шляхом всебічного представлення історії та регіональних особливостей.


Час: 16 жовтня, п'ятниця


Місце: Національний музей історії України, вул. Володимирська, 2, м. Київ

Йозеф Мислівечек та Максим Березовський: чех та українець, які підкорили музичну Італію

Долі цих двох блискучих композиторів перетнулися у щасливий для обох, сповнений надій і планів момент життя. Сталося це рівно 250 років тому – 15 травня 1771 року. Цього дня Йозеф Мислівечек та Максим Березовський складали іспит в Болонській філармонічній академії.

“На рівні держави схаменулися вшановувати Праведників коли майже нікого не лишилося”

14 травня вперше в історії незалежної України буде відзначати День пам'яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни. У світі таких людей називають Праведниками, а держава Ізраїль та Меморіальний комплекс історії Голокосту Яд Вашем нагороджують їх почесним званням Праведник народів Світу. 2659 людей, які проживали на території сучасної України, визнано Праведниками народів Світу, проте на сьогодні в живих залишилося менш як 17 героїв

Місія "Незалежність"

Після повернення із Закарпаття до Кракова, де 1–4 квітня 1941 року вже відбувся ІІ Великий збір ОУН(б), Кук отримав від Проводу нове завдання. Тепер він мав готувати спеціальні мобільні політичні відділи українських націоналістів (похідні групи), щоб створити самоуправління й розбудувати мережу Організації в Україні. Для цього Кук організував і очолив Центральний штаб похідних груп революційної ОУН

Павло Судоплатов проти Євгена Ляховича

За рік до того, як старший лейтенант держбезпеки Павло Судоплатов убив у Роттердамі керівника ОУН Євгена Коновальця, він завів справу на Євгена Ляховича, про якого в одному з документів зазначено: «Вважається одним із найкращих дипломатів і розвідників серед націоналістів». Розсекречені матеріали цієї справи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу зрозуміти, чому у 1930-ті роки органи ДПУ так зацікавилися Євгеном Ляховичем, як йому вдалося привернути увагу урядових кіл Великої Британії до українського питання і чому рішення про його подальшу розробку у 1959 році приймала колегія КДБ при Раді Міністрів СРСР