АНОНС: У Національному музеї історії України відбудеться виставка "Золото Поділля: історія народів"

Відбулося укладання договору про експонування в Національному музеї історії України виставки із зібрання Вінницького обласного краєзнавчого музею «Золото Поділля: історія народів».

Про це повідомляє видання "День".

 

Виставка репрезентує найвідоміші та найкращі археологічні знахідки із зібрань ВОКМ та НМІУ, пов'язані з археологією Поділля. Представлені на виставці предмети відображають культуру багатьох народів, які проживали у цьому регіоні від найдавніших часів до Середньовіччя.

Від НМІУ договір підписав генеральний директор музею д.і.н. Федір Андрощук, від ВОКМ – директорка пані Катерина Висоцька. Договір підписано в рамках загальної угоди між музеями про наукову та творчу співпрацю. Під час підписання договору керівники музеїв домовилися про проведення в 2021 р. у Вінниці виставки із зібрання НМІУ.

Відвідувачі виставки "Золото Поділля: історія народів" побачать витвори із золота та найбільшу в Європі колекцію бурштинових прикрас доби пізньої бронзи з унікального курганного могильника Гордіївка.

Окрасою виставки є численні золоті прикраси, коштовна зброя та срібний посуд, знайдені в одному з найбагатших сарматських поховань, яке вважається могилою царя Інісмея, правителя Ольвії.

Унікальними є скарби, пов'язані з Великим переселенням народів, які потрапили до музею в 2019 р. і практично ніде не експонувалися.

Досконалість ремісництва перших слов'ян та різноманіття їхнього вбрання демонструють знахідки з майстерні ювеліра, дослідженій біля с. Бернашівка на Дністрі. Це єдиний такий комплекс раннього середньовіччя.

Про високий розвиток Східного Поділля у Х сторіччі та зв'язки з далекими країнами й народами за Києво-Руських часів свідчать скарби із сотнями срібних арабських монет.

"Золото Поділля: історія народів" – перший проєкт, яким Національний музей історії України та Вінницький обласний краєзнавчий музей започатковують міжмузейний обмін, що передбачає комплексні виставки з колекцій музеїв різних регіонів України. Ініціатива спрямована на об'єднання українського суспільства шляхом всебічного представлення історії та регіональних особливостей.


Час: 16 жовтня, п'ятниця


Місце: Національний музей історії України, вул. Володимирська, 2, м. Київ

Важка стежка до храму. Спогади очевидця відродження УАПЦ у Чернігові

28 січня 1990-го під час встановлення пам'ятного хреста у Крутах побував український священик з Києва, який взяв участь у освяченні хреста і служінні панахиди по вбитих більшовиками у 1918 році студентах. На Крутянську жалобу тоді з'їхалося понад 300 осіб. Це був перший за багато років випадок на Чернігівщині, коли тут відкрито служили церковну панахиду по жертвах комуністичного режиму. Сподіватись на такий крок з боку місцевих священиків РПЦ було неможливо, тому ще більше нас стала вабити УАПЦ, про яку ми чули, що вона була знищена і заборонена комуністичним режимом.

КГБ УРСР проти "Летючих козаків" ВПС США

У москві поставили завдання перед кгб урср збирати всю доступну інформацію про всіх українців, які пішли на службу до армії США. Їх розглядали як таких, що можуть бути використані з диверсійною і шпигунською метою проти срср. Так, керівництво кгб з настороженістю сприймало здобуті агентурою відомості про "збільшення американцями набору до армії молоді українського походження".

"Сто днів" або останній король: епізод з історії визвольних змагань литовського народу

Кожному в Україні, мабуть, відомі події Української революції. Зокрема, обставини реставрації гетьманської влади у 1918 році. Втім, спроби повернення до історичних форм правління, у ту добу боротьби за незалежність колишніх підневільних Росії народів, характерні не лише для України. Подібне відбулося і у Литві. Майже одночасно з реалізацією ідей українського ІІ Гетьманату народився литовський монархічний проект.

Інтелектуали за викликом. Хто й навіщо створив легенду про "Петра Великого"

Як європейські інтелектуали волею, чи неволею допомагали російському імператору Петру І відбілювати власну репутацію.