У Нідерландах жінка хоче повернути картину, яку 7 років тому подарувала музею

У Нідерландах жінка, яка сім років тому подарувала музею Рейксмузеум, що в Амстердамі, картину художника Барта ван дер Лека, хоче повернути полотно.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу в Гаазі з посиланням на NOS.

 

88-річна жінка пояснила, що коли її онука тяжко захворіла — у неї виявили пухлину мозку, — вона вирішила, що, віддавши картину, зможе зцілити її. Коли ж онука одужала, бабуся вирішила повернути картину, вартість якої, за оцінками експертів, становить близько 350 тисяч євро.

Своєю чергою Рейксмузеум заявив, що діяв добросовісно, згідно з усіма правилами. Однак, якщо буде доведено протилежне, то музей негайно поверне жінці картину, написану у 1918 році.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.