Символіка дивізії СС «Галичина» не є нацистською – апеляційний суд

Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалив рішення, що символіка дивізії СС «Галичина» не належить до нацистської

Про це повідомив адвокат В'ячеслав Якубенко.

У його дописі у Фесбуці йдеться: "Історія починалася як нехитра провокація агентів "русского міра". 2017 року журналіст "Страна.UA - Новости Украины" звертається до Українського інституту національної пам'яті за роз'ясненням: чи підпадає символіка дивізії Ваффен-СС "Галичина" під заборону згідно з вимогами Закону 317. Тодішній голова УІНП Володимир В'ятрович відповів, що згідно з пунктом 5 частини 1 згаданого Закону, де наведено перелік того, що саме вважається нацистською символікою, нема символіки "Галичини", тож вона не є нацистською і забороненою в Україні.

Далі вже занепокоєна громадянка звернулася до легендарного окружного адмінсуду Києва з вимогою заборонити Інституту робити подібні висновки щодо символіки Дивізії. Позов тоді був частково задоволений колегією у складі трьох суддів".

На це рішення була подана апеляційна заява. Сьогодні Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалив рішення, що символіка дивізії СС "Галичина" не належить до нацистської.

 

Серце, самогубство чи вбивство? Як загинув Василь Стус

Уночі з 3 на 4 вересня 1985 року в карцері табору особливого режиму ВС-389/36 у с. Кучино Чусовського р-ну Пермської обл. пішов із життя 47-річний поет і правозахисник Василь Стус. Версій, чому це сталося, кілька. Але я певен...

Квота на розстріл "ворогів народу": як праонука знайшла справу репресованого прадіда

У травні цього року при Архіві національної пам`яті відкрився Консультаційний центр з пошуку інформації про репресованих. Весь цей час співробітники допомагають сотням людей дізнатися, в яких архівах можуть зберігатися таємниці їхніх репресованих родин. Вікторія Тараненко з Дніпропетровщини стала однією з перших, кому вдалося знайти справу свого репресованого прадіда та нарешті дізнатися, за що його арештував НКВД у часи Великого терору.

Ігор Галагіда: «Зміна парадигми – з катів на жертви»

З одного міліцейського документу. Після вбивства українців правоохоронці розпочали слідство. Люди, що вижили, розповіли, що бандити ставили їм питання: хто з них русин, хто – поляк? Того, хто виявлявся русином, – убивали. Ми поки що не знаємо, хто вчинив цей злочин – члени підпілля чи просто бандити, але навіть другий варіант вказує на те, що й кримінальна діяльність могла все ж мати національний характер.

Де сховані «камені спотикання»?

Значно легше цькувати окремих представників спротиву, а всіх незгодних загалом звинуватити у антисемітизмі («вони проти єврейського проекту, вони не хочуть вшанувати жертви Голокосту!»). Але люди не дурні і не засліплені, вони бачать, хто щиро вболіває за збереження пам’яті жертв, а хто цинічно піариться на цій пам’яті.